У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 30 червня та 2 липня 2025 року було проведено засідання, присвячене восьмому Огляду торговельної політики Норвегії, що надало можливість членам СОТ поглибити своє розуміння основних змін торговельного, економічного та інвестиційного режимів Норвегії за період між попереднім Оглядом, проведеним у 2018 році.

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Королівства Норвегія та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/473 і WT/TPR/S/473), а також письмові запитання інших членів СОТ. Всього Норвегії було завчасно направлено понад 400 письмових запитань від 28 членів СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники 42 делегацій, у тому числі й України.

Учасники засідання відзначали стійкість економіки Норвегії, її швидке відновлення після негативного впливу пандемії COVID-19 та інших глобальних потрясінь, згадували про високий рівень життя та розвинену систему соціального забезпечення. Так, у 2024 році ВВП Норвегії збільшився на 0,2 відсотка у порівнянні з попереднім роком (до 483,8 млрд доларів США). Середній обсяг ВВП на душу населення, чисельність якого становить 5,5 млн осіб, склав майже 88,0 тис. доларів США, що є одним із найвищих показників у світі. Нерівність у доходах залишається відносно низькою, частково завдяки високому рівню зайнятості чоловіків та жінок та мінімальному гендерному розриву в оплаті праці. Зазначалося, що досягненню таких результатів сприяла зважена макроекономічна політика Норвегії, зокрема відповідальне та стратегічне управління доходами, отриманими від продажу нафти та газу. При цьому було відзначено внесок Норвегії у забезпечення енергетичної безпеки Європи.

Слід також зазначити, що у контексті глобального енергетичного переходу Уряд Норвегії приділяє значну увагу поступовій диверсифікації торгівлі та перерозподілу ресурсів з нафтогазового сектору до інших високопродуктивних секторів. Норвегія інтегрує питання запобігання зміні клімату та охорони довкілля в основу формування будь-якої своєї політики, зокрема і торговельної. З цією метою визначено дев’ять “зелених” пріоритетних секторів Норвегії, важливих з точки зору подальшого промислового розвитку, включаючи офшорну вітроенергетику, виробництво водню, акумуляторів, уловлювання вуглецю, сонячну енергетику, “зелене” судноплавство та енергоефективне виробництво.

Екологічна політика Норвегії викликала значний інтерес членів СОТ. У цьому зв’язку згадувався високий рівень амбіцій Норвегії щодо досягнення цілей скорочення викидів вуглецю, у тому числі за допомогою торгівлі. Зазначалося про використання “кліматичних та екологічних” критеріїв у державних закупівлях, застосування “екологічних” податків тощо. Багато членів СОТ, зокрема і Україна, висловлювали зацікавленість у можливій співпраці та вивченні відповідного досвіду Норвегії.

Учасники засідання вітали активну, принципову та конструктивну роль Норвегії в СОТ, відзначаючи швидку ратифікацію Угоди про субсидії на рибальство та її внесок у просування подальших переговорів у цій сфері. Згадувалася і участь Норвегії у спільних ініціативах СОТ стосовно внутрішнього регулювання у сфері послуг, електронної комерції, сприяння збільшенню інвестицій для розвитку, а також у роботі щодо забезпечення сталості навколишнього середовища, торгівлі та гендерної рівності. Особливо високо оцінювалося лідерство Норвегії в обговореннях щодо реформування системи вирішення спорів СОТ, її приєднання до тимчасової багатосторонньої апеляційної арбітражної угоди. Зазначалося і про важливу роль Норвегії у дискусіях, спрямованих на підтримку зусиль членів СОТ щодо реформування цієї міжнародної організації.

У виступах багатьох учасників згадувалося про співробітництво з Норвегією в рамках регіональних торговельних угод або плани їх укладення.

Віталися зусилля Норвегії у сфері сприяння спрощенню торгівлі та покращення бізнес-середовища, включаючи збільшення використання цифрових інструментів у регуляторних процедурах. Аналізуючи діяльність та роль державних підприємств в економіці Норвегії, члени СОТ позитивно відзначали прозорість та підзвітність у їх управлінні.

Занепокоєння висловлювалися щодо сільськогосподарської політики Норвегії, яка, на думку деяких учасників, не повністю відповідає її надзвичайно відкритим торговельному та інвестиційному режимам. Зокрема, згадувалися високі та складні ввізні мита на сільськогосподарську продукцію, значний рівень внутрішньої підтримки, що може спотворювати торгівлю. Запитання порушувалися і щодо адміністрування та використання тарифних квот, імплементації санітарних та фітосанітарних заходів, наявності технічних бар’єрів у торгівлі. У цьому зв’язку члени СОТ пропонували Норвегії переглянути свою політику підтримки сільського господарства. Висловлювалися також пропозиції щодо застосування Норвегію заходів щодо національної безпеки, а також встановлення вимог щодо прозорості для великих компаній у спосіб, який би не призводив до надмірного обмеження участі іноземних компаній у норвезькій економіці.

Завчасно направлені запитання України до Норвегії стосувалися: процесу скринінгу прямих іноземних інвестицій; особливостей внутрішньої підтримки сільського господарства; оподаткування; технічного регулювання стосовно продукції зі значним впливом на довкілля; досвіду Норвегії у підтримці малих та середніх підприємств; системи оплати праці та участі в ній експортоорієнтованих підприємств; бачення Норвегії щодо перспектив досягнення результатів у переговорах в СОТ щодо сільського господарства та реформування цієї міжнародної організації тощо.

Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було відзначено високий рівень розвитку і стійкість економіки Норвегії, її активну роль у діяльності СОТ, зокрема участь у переговорах та спільних ініціативах. Зазначалося і про поточний стан двосторонньої торгівлі між Україною та Норвегією, зокрема значне зменшення обсягів у 2022 році через збройну агресію росії проти України та відновлення тенденції зростання у 2023 році. При цьому було висловлено впевненість у тому, що укладення модернізованої угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі, в тому числі Норвегією, забезпечить подальше збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, сприятиме розвитку взаємовигідного співробітництва, а також відновленню та економічному зростанню України. Українською стороною було висловлено вдячність Норвегії за неухильну підтримку України і всю надану допомогу для подолання негативних наслідків російського вторгнення.

Довідково: у 2022 році через наслідки повномасштабного вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами України з Норвегією скоротилися на майже 30 відсотків у порівнянні з попереднім роком – з 428,7 до 305,0 млн доларів США. У 2023 році тенденція зростання двосторонньої торгівлі товарами відновилася (обсяги збільшилися на 22,9 відсотка у порівнянні з 2022 роком – до 375,0 млн доларів США), і продовжилася у 2024 році, досягнувши 453,5 млн доларів США.

З більш детальною інформацією щодо проведення восьмого Огляду торговельної політики Норвегії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.