П’ятий Огляд торговельної політики Держави Ізраїль було проведено 17 та 19 липня 2018 року під час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики у м. Женева (Швейцарська Конфедерація).
В рамках участі у заході члени СОТ мали можливість обговорити тенденції розвитку економіки Ізраїлю, а також зміни його торговельної та інвестиційної політики з часу попереднього огляду у 2012 році. Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Держави Ізраїль (документ WT/TPR/G/376) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/376), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ (всього було завчасно надано понад 300 письмових запитань).
В обговоренні взяли участь представники 30 делегацій, які були поінформовані про середні темпи економічного зростання Ізраїлю на рівні 3,3 відсотка за період між оглядами, уповільнення інфляції та значне зниження рівня безробіття до 4,2 відсотка у 2017 році.
Ізраїль - це країна з високим рівнем доходів та сильною економікою (ВВП на душу населення складає понад 40 тис. доларів США).
Після 2011 р. у зв’язку з високою вартістю життя в Ізраїлі Урядом було вжито заходи, направлені на подальшу лібералізацію торгівлі, зокрема скасування тарифів на значну кількість споживчих товарів, що було відзначено членами СОТ. І хоча у період між оглядами обсяг торгівлі товарами скоротився, торгівля послугами значно зросла, особливо експорт комп’ютерних та інших високотехнологічних послуг. Окрім цього, на економічне зростання впливали і інші фактори, включаючи досягнення Ізраїлю у сфері інновацій та технологій, приватне споживання та внутрішні інвестиції.
У цьому зв’язку представники багатьох делегацій високо оцінювали стан економічного розвитку Ізраїлю та водночас зазначали, що економічна ситуація могла б бути ще кращою, якщо б Ізраїль відкрив ринок для конкуренції з боку імпорту та інвестицій іноземних постачальників послуг (наприклад, у таких сферах, як банківське обслуговування, страхування, будівництво, повітряні та морські транспортні послуги, телекомунікації та телерадіомовлення).
Більшість учасників засідання були особливо зацікавлені політикою Ізраїлю стосовно високотехнологічних товарів та послуг, зважаючи на високий рівень інвестування у дослідження та науково-прикладні розробки, що становить понад 4 відсотки від ВВП. Питання стосувалися діяльності нової установи Ізраїлю з інновацій та її ролі у розвитку сектору високих технологій, який значною мірою обумовлює міцну позицію Ізраїлю. Відзначаючи удосконалення законодавства Ізраїлю у сфері досліджень та науково-прикладних розробок, деякі члени СОТ висловлювали рекомендації стосовно забезпечення законодавчого врегулювання питань захисту прав інтелектуальної власності, при цьому не лише у сфері комп’ютерних технологій та електроніки, а і у більш традиційних сферах, таких як іригація та хімічні речовини.
Було відзначено і реформи торговельної політики, здійснені Ізраїлем протягом останніх шести років, зокрема зниження тарифів та встановлення нульової ставки ввізного мита на понад дві третини тарифних ліній, що сприяло зменшенню середньозваженого MFN тарифу до 5,2 відсотка у 2017 році (при 7,6 відсотка у 2012 році). Крім того, зазначалося і про процес приведення багатьох технічних стандартів Ізраїлю у відповідність до міжнародних, а також про реалізацію програми, спрямованої на зменшення регуляторного тиску та скорочення адміністративних витрат у зв’язку з імпортуванням.
Члени СОТ позитивно оцінювали активну участь Держави Ізраїль у діяльності СОТ, зазначаючи про прийняття Ізраїлем Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС, ратифікацію Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та подання нотифікації про зобов’язання, визначені за категорією А відповідно до вимог цієї Угоди, а також повідомлення про скасування експортних субсидій на сільськогосподарську продукцію з 1 січня 2023 року. Зазначалося, що Ізраїль є стороною угод СОТ про інформаційні технології та про державні закупівлі, бере активну участь у поточних обговореннях спільних ініціатив після 11-ої Міністерської конференції СОТ. Що стосується розвитку взаємної торгівлі, то відмічалося підписання Ізраїлем регіональних торговельних угод з Канадою, ЄАВТ, ЄС, Йорданією, Мексикою, МЕРКОСУР, Туреччиною та США, а також укладення нових угод про вільну торгівлю з Колумбією та Панамою, які ще не набрали чинності. Крім того, ізраїльською делегацією було повідомлено членів СОТ про проведення переговорів з Китаєм, Республікою Корея, Індією, Україною, В’єтнамом та Євразійським економічним союзом.
Відмічаючи загальну відкритість Ізраїлю для торгівлі та інвестицій, реалізацію протягом останніх шести років ряду ініціатив, спрямованих на зменшення бар’єрів у торгівлі, члени СОТ також зазначали про сфери, що стримують торгівлю, наприклад, продовження існування високих ставок тарифів на деякі товари, включаючи рибу та рибну продукцію, а також сільськогосподарську продукцію в цілому та, зокрема, тварини, продукти тваринного походження, молочні продукти, фрукти та овочі. Деякі учасники висловлювали занепокоєння щодо внутрішнього податку ТАMА, який сплачується на основі місцевих цін, і у випадку, коли місцеві ціни перевищують ціни імпорту, оподаткування цим податком, на їх думку, може мати ефект додаткової плати на імпорт. Крім того, зазначалося про: застосування багатьох високих тарифів у формі специфічних або більш складних ставок мита; перевищення тарифів, що застосовуються на деякі товари, зв’язаного рівня; наявності близько чверті тарифних ліній, за якими тарифи залишаються незв’язаними. Крім високих тарифів, члени СОТ також висловлювали занепокоєння щодо встановлення заборони імпорту деяких товарів, процедур неавтоматичного ліцензування та інших заходів, які обмежують імпорт.
Учасники засідання також відзначали своєчасне подання Ізраїлем повідомлень до СОТ, зокрема стосовно внутрішньої підтримки сільського господарства. Водночас зауважувалося про необхідність подання нотифікацій про санітарні та фітосанітарні заходи, процедури ліцензування імпорту, встановлені кількісні обмеження, а також про державні торговельні підприємства.
Ураховуючи те, що Ізраїль є важливим торговельним партнером для України, Мінекономрозвитку разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади було підготовлено письмові запитання і від української сторони, які були окреслені у виступі представника України під час першого дня засідання.
Довідково: у виступі представника України було зазначено про питання стосовно: інвестиційного режиму Ізраїлю; заходів, що впливають на імпорт; процедур ліцензування; програм страхування експортних кредитів; санітарних та фітосанітарних заходів; торгівлі послугами; участі у реалізації багатосторонніх секторальних ініціатив в СОТ тощо.
Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики висловив сподівання, що для успішного завершення цього заходу Ізраїль забезпечить надання письмових відповідей на всі запитання, порушені членами СОТ, протягом місяця, а також врахує отримані коментарі та пропозиції для подальшого покращення свого торговельного та інвестиційного режиму.