У період 18 та 20 червня 2018 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація) відбувся сьомий Огляд торговельної політики Норвегії, який дозволив членам СОТ поглибити розуміння торговельної, економічної та інвестиційної політики зазначеної країни.

Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Норвегії (документ WTO/TPR/G/373) та Секретаріатом СОТ (документ WTO/TPR/S/373), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, та відповіді на них від Норвегії.  Всього було отримано 227 письмових запитань від членів СОТ (у тому числі 19 запитань від України), а у самому заході взяли участь представники 41 делегації, що підтверджує важливість економічної та інвестиційної політики Норвегії для торговельних партнерів.

У своїх виступах члени СОТ відзначили, що Норвегія залишається однією з найбагатших країн у світі, де ВВП на душу населення становить близько 75 000 доларів США, незважаючи на значний вплив певних економічних факторів у досліджуваному періоді. Як основний виробник і експортер нафти, природного газу та послуг, пов'язаних з нафтою, норвезька економіка відчула різке зниження цін на нафту, що почалося в 2014 році, проте добре пережила цю ситуацію завдяки екстенсивній грошово-кредитній політиці та фіскальним заходам за рахунок державних фінансів. Водночас, торговельна політика Норвегії щодо товарів та послуг залишалася загалом відкритою та ліберальною. На думку учасників засідання, труднощі, що виникли в нафтовому секторі, в подальшому можуть допомогти прискорити екологізацію ("озеленіння") економіки Норвегії, зосередитись на поновлюваних джерелах енергії та енергоефективності, а також на реструктуризації та консолідації океанічних галузей Норвегії (а саме морських послуг, нафти і газу, рибного господарства та аквакультури) у перспективну "блакитну" економіку.

Торговельна політика Норвегії, як і раніше, міцно пов’язана з її членством у СОТ та Європейській економічній зоні (ЄЕЗ) з Європейським Союзом, її найбільшим торговельним партнером. Крім того, членство Норвегії в Європейській асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) сприяло укладанню угод про вільну торгівлю з торговельними партнерами в більшості куточків світу.

Слід зазначити, що, підтверджуючи прихильність правилам багатосторонньої торговельної системи, Норвегія з 2012 року реалізувала ряд заходів в цьому напрямку, які були схвально сприйняті іншими членами СОТ (в тому числі Україною): ратифікація Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, завершення процедур приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі, участь у розширенні переліку товарів відповідно до Угоди СОТ про інформаційні технології та прийняття законодавства щодо скасування сільськогосподарських експортних субсидій до кінця 2020 року.

Деякі країни-члени відмітили активність Норвегії у діяльності СОТ, включаючи високий рівень участі та цінний експертний внесок в переговорах щодо субсидій у риболовній сфері та зацікавленість в укладенні угоди про торгівлю екологічними товарами. Норвегія також бере участь у нових ініціативах СОТ, таких як останні декларації міністрів, що стосуються мікро-, малих та середніх підприємств, реформування та поступового скасування неефективних субсидій на викопні види палива, електронної торгівлі, внутрішнього регулювання у сфері послуг, гендерних аспектів торгівлі тощо.

Крім того, Норвегія продовжує надавати технічну допомогу іншим членам СОТ, зокрема найменш розвинутим країнам з метою забезпечення їх інтеграції у світову торговельну систему. Норвегія отримала високу оцінку за своєчасне виконання своїх зобов'язань щодо направлення повідомлень до СОТ у практично всіх сферах діяльності цієї міжнародної організації. Деякі члени також позитивно відзначили, що Норвегія жодного разу не була відповідачем у справах врегулювання суперечок в рамках СОТ.

Низькі тарифи відобразили відкритість торговельного режиму Норвегії, де 85% тарифних позицій були безмитними на основі режиму найбільшого сприяння. Середньозважений тариф знизився з 7,5% в 2012 році до 6,9% в 2017 році, а чинні тарифи на промислові товари склали в середньому 0,5%.

Як і в попередніх оглядах торговельної політики, сільське господарство Норвегії виділяється як галузь з високим рівнем захисту, регуляторним втручанням та державною допомогою. Члени СОТ зазначили, що, незважаючи на послідовне зростання продуктивності, технічний прогрес та постійний високий рівень підтримки, продукція норвезького сільського господарства на міжнародному рівні все ще є недостатньо конкурентоспроможною. Основні результати галузі залишаються ізольованими від світового ринку та підлягають масштабному втручанню Уряду. Чинні тарифи на сільськогосподарську продукцію в середньому становлять 37%. Підтримка Норвегії її аграрній галузі втричі перевищувала середні показники для країн ОЕСР.

Застосування санітарних і фіто-санітарних заходів також пов'язане з сільськогосподарською політикою. У зв’язку з цим, деякі країни-члени наголосили на важливості застосування наукового підходу та оцінки ризиків, в тому числі для реєстрації і використання пестицидів та інших сільськогосподарських хімікатів, а також інших новаторських інструментах для підтримки і функціонування торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Незважаючи на те, що доступ до ринків Норвегії для промислових товарів та послуг загалом відкритий та недискримінаційний, державна власність в норвезькій економіці все ще залишається суттєвою.

Деякі члени також зауважили, що економічні кордони в певній мірі можуть бути відновлені та висловили зацікавленість в інформації про заходи технічного регулювання Норвегії, включаючи оцінку відповідності, та їх гармонізацію з практикою ЄС.

Україною також було порушено письмові запитання до Норвегії, які було озвучено у виступі представника України під час засідання (щодо тарифних квот та безмитного доступу на сільськогосподарську продукцію походженням з ЄС; пріоритетів Норвегії у зв’язку з довгостроковими обмеженнями інвестиційного режиму за певними напрямками; прогнозів стосовно подальшого зниження рівня митних тарифів; збільшення акцизу у 2018 році на шоколад та цукрову продукцію; здійснених Норвегією з 2012 року основних змін національного законодавства (приведення у відповідність зі стандартами ЄС) стосовно нових продуктів харчування, залишків пестицидів та офіційного контролю над деякими забруднюючими речовинами в харчових продуктах тощо).

Відповіді Норвегії на коментарі учасників та основні, завчасно надіслані письмові запитання, відзначені також і у заяві представника України, було висвітлено у завершальному виступі Глави делегації Норвегії під час другого дня засідання.

Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики також зазначив про впевненість стосовно позитивної реакції Норвегії не лише на схвальні відгуки, але й на незначні зауваження, що виникли під час даного огляду торговельної політики, та які будуть підштовхувати та надихати на майбутні дії з покращення торговельного режиму Норвегії.