У Мінекономіки відбулося чергове засідання Наукової платформи за участю понад 80 експертів – науковців, урядовців та фахівців міністерств та відомств. На заході обговорили результати трьох фундаментальних досліджень в соціальній, екологічній та енергетичній сфері в контексті підтримки та відновлення економіки України.

У першому дослідженні «Проведення дослідження міжнародного досвіду щодо податкових пільг по сплаті внесків на соціальне страхування», представленому Людмилою Черенько – експерткою Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, було проведено аналіз світових практик субсидування та надання податкових пільг зі сплати внесків на соціальне страхування у країнах Європи, Південної Америки та Південно-Східної Азії, а також узагальнення результатів масштабного опитування Міжнародної організації праці (МОП) 2025 року, що охопило 149 країн.

Висновки. Результати дослідження стверджують про необхідність переходу від універсального зниження ставок до гнучких, таргетованих та інтегрованих із ПДФО інструментів субсидування. Пільги на соціальні внески дають кращий результат, якщо вони чітко орієнтовані (відповідно до цілей політики) на конкретні групи підприємств або працівників, неформально зайнятих працівниках або осіб із низьким рівнем доходу. Це, зокрема, дає змогу поширити соціальне страхування на вразливі категорії працівників або на осіб із нестандартними формами зайнятості. Водночас деякі схеми можуть бути орієнтовані на конкретні географічні локації — окремі регіони чи території, які мають критичні проблеми або/та перспективи розвитку в майбутньому. Впровадження обмежених у часі пільг може сприяти набуттю «звички» участі у схемах соціального страхування, з подальшою легалізацією зайнятості, що сприятиме розширенням кола платників страхових внесків виведенню бізнесу з тіні. Застосування механізмів абсолютної «стелі» чи прогресивних знижок (за досвідом Бельгії та Литви) дозволить захистити вразливі категорії й утримати висококваліфіковані кадри в національній юрисдикції.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

У межах другого дослідження за темою «Взаємозв’язок між екологічною політикою та промисловим зростанням — як задовольнити вимоги сталості без сповільнення виробництва», представленого Дмитром Лазаренком – експертом Інституту економіки промисловості НАН України, було відзначено, що екологічна політика може виступати не обмеженням для промислового розвитку, а драйвером модернізації, ресурсоефективності та створення нових виробничих ланцюгів, що критично важливо для повоєнного відновлення України. Практичним рішенням є модель інтегрованого циркулярного хабу, який поєднує сортування сміття, утилізацію акумуляторів та переробку відходів воєнних руйнувань у вторинні будматеріали. Така модель передбачає повернення матеріалів у господарський обіг, виробництво продукції з доданою вартістю та створення локальних джерел теплової й електричної енергії.

Висновки. Результати дослідження стверджують, що реалізація проєкту «Інтегрований циркулярний хаб» (інвестиції 4,3 млн €) забезпечує пряме зростання ВВП регіону на 1,0–1,2 млн € щорічно (понад 10 млн € за 10 років) за рахунок глибокої переробки відходів руйнувань та генерації енергії (6–20 МВт тепла, 4 МВт електроенергії). Проєкт також створює понад 200 робочих місць, забезпечує імпортозаміщення на 5–7 млн € та екологічний ефект через скорочення викидів CO₂ на 60–100 тис. тонн щорічно.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

Результатом третього дослідження «Енергетична безпека, стале постачання енергоресурсів, диверсифікація енергетичних напрямків», представленого Данилом Череватським – експертом Інституту економіки промисловості НАН України, є авторська методика прогнозування потреб у первинних енергетичних ресурсах (ПЕР) відповідно до економічного зростання національної економіки (регресійна модель кумулятивних витрат ПЕР відповідно до кумулятивного ВВП за певний період спостережень); розрахунки еластичності впливу аргументу (кумулятивного ВВП) на енергетичну функцію для України; демонстрація кількісної та якісної трансформації структури ресурсної бази вітчизняної енергетики за період з 2019 по 2025 рр.

Висновки. Результати дослідження доводять, що економічна система України завершила довгостроковий цикл екстенсивного, високоенергомісткого розвитку (який тривав з 2000 року) і досягла точки одиничного енергетичного паритету. Це математично підтверджує наявність об'єктивних передумов для переходу національної економіки у фазу інтенсивного зростання за траєкторією декаплінгу (decoupling). Подальше нарощування ВВП відбуватиметься в зоні спадної віддачі, що означатиме розрив прямого зв'язку між економічним зростанням та обсягами споживання первинної енергії.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

Окрім учасників наукової платформи, в дискусії також взяли участь фахівці департаментів Мінекономіки та представники інших міністерств і відомств, зокрема Національного банку України, а також представники Федерації професійних спілок України та Федерації роботодавців України.