Четвертий Огляд торговельної політики oкремої митної території Тайвань, Пенгху, Кінмен та Матсу (далі – Тайвань) було проведено 12 та 14 вересня 2018 року під час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики у м. Женева (Швейцарська Конфедерація).

Участь у зазначеному заході дозволила членам СОТ поглибити розуміння останніх досягнень торговельної, економічної та інвестиційної політики Тайваню, а також викликів, які постають перед цією митною територією сьогодні. Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Тайванем (документ WT/TPR/G/377) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/377), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ (всього було завчасно надано понад 400 письмових запитань).

В обговоренні взяли участь представники 29 делегацій, які відзначали ініціативи Тайваню, спрямовані на подальшу інтеграцію до світового економічного простору та глобальних ланцюгів доданої вартості, а також ефективність структурних реформ у багатьох сферах економіки. Так, результатом реалізації макроекономічної політики Тайваню та проведених реформ є достатньо високий рівень економічного зростання, що супроводжується низькою інфляцією та зниженням безробіття, стійкість та конкурентоспроможність орієнтованої на зовнішні ринки економіки, а також високі стандарти життя.

Члени СОТ високо оцінювали прозорість та передбачуваність торговельної політики Тайваню, а також ініціативи щодо створення більш сприятливих умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій, а саме: лібералізацію інвестиційного режиму; надання підтримки малим та середнім підприємствам, а також підприємцям; підвищення прозорості процесу прийняття управлінських рішень; зменшення обмежень у працевлаштуванні іноземних фахівців тощо. Разом з тим висловлювалися пропозиції щодо удосконалення процесу розгляду інвестиційних проектів та спрощення системи реєстрації інвестицій; продовження усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій; забезпечення режиму недискримінації для закордонних інвесторів та суб’єктів, що здійснюють торговельну діяльність.

Відмічалася активна і конструктивна участь Тайваню у діяльності СОТ, зокрема у таких сферах як електронна комерція, внутрішнє регулювання сектору послуг, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі, скасування тарифних і нетарифних бар’єрів для екологічних товарів. Було зазначено і про ратифікацію Тайванем Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі, а також зобов’язання щодо імплементації до 2021 року Угоди СОТ про інформаційні технології.

Так, наприклад, у напрямі спрощення процедур торгівлі члени СОТ вітали заходи Тайваню із внесення відповідних змін до законодавства, створення єдиного вікна, розвитку системи уповноважених операторів та закликали до продовження їх реалізації.

Обговорюючи тарифну політику Тайваню, учасники засідання зазначали про високий рівень “зв’язування” тарифів та деяке зниження середньої ставки MFN тарифу, що застосовується, та водночас наголошували на збереженні складної структури тарифів.

Висловлювалися і деякі занепокоєння щодо існування технічних бар’єрів у торгівлі, а також певних санітарних та фітосанітарних вимог. Деякі члени СОТ пропонували Тайваню скасувати або переглянути ряд заходів щодо харчових продуктів, лікарських засобів та хімічної продукції, а також забезпечити наукове обґрунтування їх застосування та відповідність до міжнародних стандартів.

Як і під час попереднього огляду у 2014 році, учасники засідання закликали Тайвань до подальшої лібералізації аграрного сектору, наголошуючи на високому рівні тарифів, існуванні тарифних квот та субсидій.

Визнаючи виконання Тайванем своїх зобов’язань в частині своєчасного подання нотифікацій до СОТ, деякі учасники засідання наголошували на необхідності направлення актуальної інформації про внутрішню підтримку сільського господарства.

Слід також зазначити, що, залишаючись прихильником відкритої багатосторонньої торговельної системи, Тайвань вживає заходи з розширення регіональної та міжрегіональної інтеграції через укладання регіональних торговельних угод (нещодавно було підписано угоди з Сінгапуром, Новою Зеландією та Парагваєм), а також політику економічного просування на південь (a New Southbound Policy), щодо якої деякі члени СОТ висловлювали запитання.

Мінекономрозвитку разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади також було підготовлено письмові запитання і від української сторони, які були окреслені у виступі представника України під час першого дня засідання.

Довідково: питання стосувалися торговельного та інвестиційного режиму Тайваню; реалізації нової аграрної політики; заходів, що впливають на імпорт; санітарних та фітосанітарних вимог; захисту прав інтелектуальної власності; фінансових та туристичних послуг тощо.

Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики висловив сподівання, що Тайвань врахує отримані коментарі та пропозиції для подальшого покращення свого торговельного та інвестиційного режиму і забезпечить надання письмових відповідей на всі запитання, порушені членами СОТ, для успішного завершення цього заходу.