20–21 лютого 2018 року в м. Женева (Швейцарська Конфедерація) відбулось чергове офіційне засідання Комітету СОТ  з питань сільського господарства (далі – Комітет), в якому брали участь представники Мінекономрозвитку та Мінагрополітики.

Згідно з порядком денним були розглянуті питання, пов’язані з виконанням зобов’язань щодо внутрішньої підтримки сільського господарства, експортних субсидій, тарифних та інших квот, спеціальних сільськогосподарських захисних заходів тощо.

Учасники засідання також надавали відповіді на запити стосовно специфічних торговельних проблем, порушених відповідно до статті 18.6 Угоди СОТ про сільське господарство, та на основі індивідуальних нотифікацій в СОТ.

Делегацією України були порушені запитання щодо:

запровадження Російською Федерацією (далі – РФ) субсидій на залізничні перевезення при експорті зерна (аналогічні запитання були порушені також делегаціями Австралії, Канади, ЄС та США). Так, 20 грудня 2017 року було прийнято постанову Уряду РФ про компенсацію ВАТ “Російська залізниця” втрат у доходах, що виникають у результаті встановлення пільгових тарифів на перевезення зерна. Запроваджені заходи можуть розглядатися як приховані експортні субсидії, що протирічить зобов’язанням РФ у СОТ та Рішенню 10-ї Конференції міністрів СОТ (м. Найробі, грудень 2015 року) стосовно експортної конкуренції. У відповідь представник РФ зазначив, що заходи мають тимчасовий (сезонний) характер, отримувачами субсидій є не аграрії, а залізничні перевізники зерна, й що зазначені заходи будуть відображені у нотифікаціях про внутрішню підтримку за 2017–2018 роки. Представник України наголосив на необхідності неухильного виконання Рішення Конференцій міністрів СОТ 2015 року стосовно експортної конкуренції, у тому числі таким чином, щоб заходи з підтримки експорту не застосовувалися в прихованому вигляді. Представники ЄС та Канади зазначили, що будуть уважно стежити за розвитком цього питання;

нещодавнього  різкого підвищення Індією ставок ввізного мита на горох (до 50%) та інші бобові культури (до 30%), що викликало невизначеність на світовому ринку бобових, зокрема й в Україні (аналогічні запитання були порушені делегаціями Австралії, Канади, ЄС та США). Представник Індії зазначив, що підвищення ставок ввізного мита відбувалось у межах зв’язаних ставок, базувалось на попиті та пропозиції і покликано збалансувати інтереси споживачів і постачальників;

невідповідності інформації в нотифікації Єгипту в СОТ стосовно внутрішньої підтримки (документ G/AG/N/EGY/3) та інформації, представленої в рамках поточного Огляду торгової політики Єгипту (документи WT/TPR/S/367 та WT/TPR/G/367). Аналогічні запитання були порушені також делегаціями Австралії, Канади, ЄС та США. Представник країни поінформував, що наразі ще очікується відповідь від профільних органів влади Єгипту;

внутрішньої підтримки, спрямованої на стимулювання підвищення якості яловичини, віднесеної до “блакитної скриньки” в нотифікації  Норвегії в СОТ (документ G/AG/N/NOR/94). Аналогічні запитання були порушені делегаціями Австралії, Канади, ЄС та США. Представник Норвегії пояснив, що про запровадження зазначеної програми було поінформовано СОТ у 2015 році (нотифікація DS:2).  Основною причиною збільшення підтримки з 2014 по 2016 рік було те, що в перший рік (2014) підтримка надавалася лише на 10 місяців, тоді як у 2015 та 2016 роках – протягом 12 місяців. Крім того, Норвегія надала обґрунтування причин віднесення програми до “блакитної скриньки”, яка передбачає обмеження виробництва. Зокрема, виплати здійснювались на 85 % від базового рівня виробництва яловичини, що відповідає критеріям п. 5 (а) (іі) ст. 6 Угоди СОТ про сільське господарство.

Також делегація України підтримала питання стосовно:

субсидування Аргентиною експорту свинини (запитання від ЄС, підтримане також делегацією Канади). Представник Аргентини поінформував, що режим відшкодування непрямих податків при експорті, передбачений Указом № 853/2017, який опублікований 23.10.2017, цілком відповідає як Рішенню Конференції міністрів СОТ в Найробі щодо експортної конкуренції, так і угодам СОТ про субсидії і компенсаційні заходи та про сільське господарство. При цьому було зазначено, що у жодному випадку сума непрямих податків, що відшкодовується, не перевищує суму таких податків відносно виробництва та розподілу аналогічних товарів, що продаються на внутрішньому ринку;

програм внутрішньої підтримки Бразилії, зокрема РЕР і РЕРRO, які потенційно являються експортними субсидіями (запитання від США, підтримане також делегаціями Канади та Нової Зеландії).  Зокрема, протягом січня – вересня 2017 року через програми PEP і PEPRO було підтримано виробництво майже 9 млн. тонн кукурудзи та 1 млн. тонн пшениці. Бразилію неодноразово закликали надати докладну інформацію про зазначені програми внутрішньої підтримки, у тому числі стосовно того, які кошти використовуються для підтримки поставок на внутрішній ринок та на експорт відповідно, а також про кроки, які вживає уряд Бразилії, щоб гарантувати, що товари, яким надавалась підтримка, не опинились на експортному ринку. У відповідь представник Бразилії зазначив, що внутрішня підтримка, надана в рамках PEP та PEPRO, пов'язана з виробництвом у районах, де ринкові ціни товару є або були нижче мінімальних цін. Програма PEPRO не забороняє експорт і визначається як програма внутрішньої підтримки, яка не залежить від експортних показників.  Запитуваної інформації про місце призначення немає в наявності, оскільки відсутні дані про кількість товарів, що перевозяться до певних цільових пунктів за цією програмою. Уряд вимагає інформацію стосовно підтвердження вивезення продукції, але не отримує жодних даних стосовно остаточних місць призначення. При цьому, бразильська аграрна політика щодо мінімальних цін залишається незмінною. PEP та PEPRO – це програми внутрішньої підтримки, призначені для виконання політики гарантованих мінімальних цін (PGPM). Представники делегацій США, Канади, Нової Зеландії та України наголосили на необхідності подальшого вивчення впливу такої політики на міжнародну торгівлю;

підтримки Індією мінімальної ціни на сільськогосподарську продукцію (запитання Австралії, Канади  та ЄС, підтримані також делегацією США). Представник Індії не надав конкретної відповіді на засіданні Комітету.

У рамках офіційного засідання Комітету члени СОТ схвалили графік проведення Огляду виконання Рішення 9-ї Конференції міністрів СОТ 2013 року (о. Балі) про адміністрування тарифних квот (далі – Огляд), дискусія щодо якого відбувалась під час неофіційного засідання Комітету 20 лютого 2018 року.

Голова Комітету зазначив, що мета цього Огляду полягає в тому, щоб сприяти покращенню використання тарифних квот, а також надати Генеральній раді СОТ можливість представити відповідні рекомендації на 12-ту Конференцію міністрів  СОТ. Передбачається, що в червні 2019 року буде схвалено звіт за результатами Огляду.

Під час обговорення питання стосовно виконання Рішення 10-ї Конференції міністрів СОТ 2015 року в м. Найробі щодо скасування експортних субсидій у сільському господарстві (далі – Рішення Найробі) представники Норвегії, Ізраїлю та Канади повідомили, що вони представили переглянуті графіки своїх зобов’язань в СОТ, втілюючи рішення Найробі. Першими (з 16-ти членів  СОТ із зобов'язаннями щодо експортних субсидій на момент прийняття Рішення Найробі) були Австралія та ЄС, які в минулому році внесли зміни до своїх графіків. Інші члени СОТ з графіками зобов'язань щодо експортних субсидій також надали оновлену інформацію стосовно внутрішньодержавних заходів, які вживаються для виконання Рішення Найробі.

20 лютого 2018 року перед офіційним засіданням Комітету було проведено його неофіційне засідання, під час якого відбулись дискусії стосовно процедури та графіку проведення Огляду виконання Рішення 9-ї Конференції міністрів СОТ 2013 року на о. Балі (далі – Рішення Балі) про адміністрування тарифних квот (TRQs), запропонованих в документі Секретаріату СОТ від 9 лютого 2018 року № G/AG/W/171. Для сприяння проведенню обговорень Секретаріат СОТ підготував також довідковий документ, в якому містяться відомості про рівень заповнення тарифних квот, підготовлений на основі звітів членів СОТ.

У ході дискусій члени СОТ підкреслили важливість проведення Огляду для досягнення цілей, викладених в Рішенні Балі. Деякі члени Комітету запропонували Комітету провести більш глибоке вивчення процедур адміністрування тарифних квот, які практикують різні члени, з тим щоб вивчити основні причини недотримання виконання Рішення Балі, та запросили Секретаріат підготувати базові дані та інформацію про методи адміністрування тарифних квот, які використовуються різними членами, з тим щоб сприяти обговоренням у рамках Огляду.

Члени СОТ висловили загальну підтримку запропонованої в документі G/AG/W/171 процедури для проведення Огляду та домовились, що, відповідно до часового графіку, будуть визначені питання для обговорення на неофіційних засіданнях Комітету та підготовлені відповідні письмові пропозиції (запропонований Секретаріатом графік проведення Огляду був схвалений на офіційному засіданні Комітету).

Також на неофіційному засіданні Комітету відбулась дискусія стосовно огляду виконання Рішення 10-ї Конференції міністрів СОТ 2015 року в м. Найробі щодо скасування експортних субсидій у сільському господарстві (Рішення Найробі).

У своєму виступі Голова Комітету зазначив, що цей огляд відрізняється від щорічної спеціалізованої дискусії, яка проводиться в рамках засідань Комітету в червні. Запропонований огляд представляє собою можливість оцінити, чи можуть дисципліни та їх моніторинг за допомогою щорічного спеціалізованого обговорення бути покращені таким чином, "щоб забезпечити відсутність загрози уникненню зобов'язань щодо скасування експортних субсидій та запобігти використанню некомерційних операцій для обходу таких зобов'язань".

Деякі члени Комітету висловили побажання посилити дисципліни, що містяться в Рішенні Найробі, зокрема щодо експортних кредитів, експортних кредитних гарантій або програм страхування, державних торговельних підприємств, що здійснюють експорт сільськогосподарських товарів, та міжнародної продовольчої допомоги. Окремі делегації запропонували включити в довідковий документ Секретаріату дані про використання експортних субсидій за ст. 9.4  Угоди про сільське господарство та вимагали більшої прозорості щодо кроків, які здійснюються членами СОТ для виконання Рішення Найробі.

Інші члени Комітету високо оцінили процес, започаткований для проведення спеціалізованої дискусії щодо експортної конкуренції через надання відповідей на опитувальник у відповідності до положень Додатку до Рішення Найробі.

Виступаючі на засіданні закликали всіх членів СОТ надати обов’язково і своєчасно відповіді на зазначений опитувальник, щоб забезпечити ефективний механізм моніторингу для спеціалізованої дискусії в рамках засідання Комітету в червні 2018 року.

Очікується, що про результати обговорень, які відбуватимуться в контексті огляду, Голова доповість на засіданні Комітету в листопаді 2018 року.

Представники Мінекономрозвитку та Мінагрополітики також взяли участь у презентації політики Республіки Корея у сфері сільського господарства, яка відбулась 21 лютого 2018 року.

Під час презентації представник Міністерства з питань сільського господарства, продовольства та сільської місцевості Республіки Корея поінформував учасників про поточну ситуацію в сільському господарстві, історію формування та впровадження сільськогосподарської політики, головні виклики, які постали перед сільським господарством, а також про головні цілі політики, яку реалізує нова адміністрація Республіки Корея у зазначеній сфері.

Зокрема, було зосереджено увагу на таких проблемах, як старіюче покоління фермерів, невеликий дохід фермерських господарств, захворювання тварин, безпека продовольчих товарів та охорона навколишнього природного середовища, в тому числі забруднення вод та ґрунтів.

З метою подолання цих викликів, а також подальшого розвитку сільського господарства нова адміністрація Республіки Корея розробила та впроваджує п’ятирічний план розвитку на 2018–2022 роки.

Презентація розміщена на офіційному сайті СОТ за посиланням.

Довідково: Комітет СОТ з питань сільського господарства – орган в системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами. Головне завдання: здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про сільське господарство, надання членам СОТ можливості консультуватися з питань, пов'язаних із виконанням зобов'язань в СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері сільського господарства.