Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Інформація щодо порядку денного раунду переговорів СОТ "Доха - Розвиток"
17.05.2022 | 11:09 | Департамент багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ РАУНДУ "ДОХА – РОЗВИТОК"

У листопаді 2001 року під час четвертої Конференції міністрів СОТ започатковано новий раунд багатосторонніх торговельних переговорів – раунд "Доха – Розвиток" (Doha Development Agenda, DDA).

Перелік питань порядку денного та організація роботи за напрямами (мандат на проведення переговорів) визначені у Декларації шостої Конференції міністрів СОТ.

Переговори раунду "Доха – Розвиток" відбуваються у рамках Комітету з торговельних переговорів, який координує роботу спеціальних сесій рад і комітетів СОТ, а також створених переговорних груп.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ БАГАТОСТОРОННІХ ПЕРЕГОВОРІВ РАУНДУ "ДОХА – РОЗВИТОК".

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО (§13 Декларації)

Переговори відбуваються за такими ключовими напрямами, як: внутрішня підтримка; доступ до ринку; експортна конкуренція; заборони та обмеження експорту; торгівля в секторі бавовни; державні резерви для цілей продовольчої безпеки; спеціальний захисний механізм та прозорість.

Внутрішня підтримка

Відповідно до мандату Декларації міністрів, прийнятої в м. Доха у 2001 році, члени намагаються досягти консенсусу щодо скорочення внутрішньої підтримки, яка спотворює торгівлю. Зокрема, обговорення стосувались:

  • встановлення єдиного всеохоплюючого ліміту на усі форми внутрішньої підтримки, що спотворюють торгівлю, який розраховується на основі відсотку від сукупної вартості виробленої сільськогосподарської продукції або фіксованого ліміту, вираженого у грошовій одиниці;
  • скасування сукупного виміру підтримки понад рівень de-minimis для розвинених країн як першочерговий крок для подальшого реформування внутрішньої підтримки;
  • скорочення на узгоджений відсоток кожного з елементів внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю, а саме: сукупного виміру підтримки, de-minimis та “блакитної скриньки”. Зниження може відбуватись поетапно, рівень, якого може визначатися на кожній Конференції міністрів;
  • обмеження підтримки, пов'язаної з конкретним продуктом, а саме встановлення лімітів щодо підтримки окремих продуктів, щоб уникнути концентрації підтримки на певних продуктах і, відповідно, обмежити можливості для спотворення торгівлі;
  • уточнення критеріїв “зеленої скриньки” тощо.

Доступ до ринку

Переговори зосереджені на таких питаннях:

  • суттєве зменшення тарифних бар'єрів і поетапне спрощення доступу до ринків сільськогосподарських товарів з метою зменшення дисбалансу між рівнем зобов’язань членів СОТ;
  • покращення прозорості та передбачуваності тарифних заходів членів СОТ.

Експортна конкуренція

Ключові рішення з експортної конкуренції схвалені на 10-й Конференції міністрів СОТ, зокрема, прийнято рішення щодо скасування експортних субсидій.

Водночас продовжується робота щодо покращення прозорості та моніторингу виконання прийнятого рішення, зокрема в частині стосовно експортних заходів з еквівалентним ефектом.

Заборони та обмеження експорту

Обговорення членів стосуються підвищення прозорості та передбачуваності заборон та обмежень експорту, у тому числі шляхом вивчення шляхів уточнення положень статті 12 Угоди про сільське господарство щодо відповідних аспектів цих заходів.

Також розглядається можливість прийняття рішення щодо незастосування обмежень на експорт продуктів харчування, придбаних для гуманітарних цілей Всесвітньою продовольчою програмою.

Торгівля в секторі бавовни

Члени домовляються продовжувати моніторинг виконання зобов’язань, що містяться в рішенні Конференції міністрів у м. Найробі щодо бавовни за трьома елементами, зокрема доступу до ринку, внутрішньої підтримки та експортної конкуренції, під час проведення відповідних спеціалізованих дискусій на основі повідомлень членів СОТ, з урахуванням відповідей членів на конкретні запити на інформацію від Секретаріату СОТ (за необхідності).

Спеціальний захисний механізм (СЗМ)

СЗМ дозволятиме країнам, що розвиваються, тимчасово збільшувати ставки ввізного мита на сільськогосподарські товари у разі зростання імпорту або падіння цін за певних умов без необхідності перевіряти шкоду для галузі та проводити переговори із заінтересованими членами СОТ.

Група країн G-33 активно наполягає на ухваленні рішення щодо СЗМ. Водночас, деякі члени СОТ висловлюють особливу стурбованість з приводу можливого негативного впливу СЗМ як на їх експорт в цілому, так і на торгівлю між країнами зокрема. Низка членів СОТ традиційно висловлюють занепокоєння запропонованим механізмом в частині недосконалості співвідношення положень про його застосування із чинними зв’язаними тарифними зобов’язаннями та зобов’язаннями в рамках угод про вільну торгівлю. Наголошується на необхідності комплексного розгляду пропозиції щодо СЗМ та реального покращення рівня доступу до ринків.

Довідково. До групи G-33 входять Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Бенін, Болівія, Ботсвана, Китай, Конго, Кот-Д'Івуар, Куба, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Гренада, Гватемала, Гайана, Гаїті, Гондурас, Індія, Індонезія, Ямайка, Кенія, Республіка Корея, Республіка Мадагаскар, Маврикій, Монголія, Мозамбік, Нікарагуа, Нігерія, Пакистан, Панама, Філіппіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сенегал, Шрі-Ланка, Суринам, Тайвань, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Туреччина, Уганда, Венесуела, Болівія, Замбія та Зімбабве.

Державні резерви для цілей продовольчої безпеки

Представники групи G-33 систематично наголошують на необхідності ухвалення постійного рішення щодо створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки.

Ключова пропозиція групи країн G-33 полягає в тому, щоб виключити закупки продовольства, які здійснюються країнами, що розвиваються, за адміністративними цінами для створення запасів з метою забезпечення продовольчої безпеки для підтримки населення з низьким рівнем доходу та виробників з недостатніми ресурсами, із розрахунку внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю (“жовта скринька”). Тобто включити внутрішню підтримку, що спотворює торгівлю, до “зеленої скриньки”.

Разом з цим, низка членів СОТ вважає вказану пропозицію неприйнятною і такою, що загрожує дестабілізацією аграрних ринків та фактичним безлімітним використанням окремих інструментів внутрішньої підтримки  (зокрема, механізму цінової підтримки) під виглядом заходів “зеленої скриньки”.

Прозорість

Члени вивчають питання щодо можливості перегляду положень документу G/AG/2 “Вимоги та формати нотифікацій” для покращення моніторингу в усіх сферах сільського господарства в рамках Комітету з питань сільського господарства.

ДОСТУП ДО РИНКУ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРІВ (§16 Декларації)

Переговори охоплюють зниження та скасування тарифів, у тому числі тарифних піків, визначення системного підходу до зниження високих тарифів, усунення нетарифних бар’єрів для несільськогосподарської продукції, зокрема, на товари, що представляють експортний інтерес для країн, що розвиваються.

ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ (§15 Декларації)

Згідно з мандатом Декларації міністрів, прийнятої в м. Доха у 2001 році, переговори щодо торгівлі послугами мають проводитися з метою сприяння економічному зростанню всіх торгових партнерів і розвитку країн, що розвиваються, та найменш розвинутих країн.

Основні напрями переговорів у сфері торгівлі послугами:

  • розширення специфічних зобов’язань щодо доступу до ринку та національного режиму, зокрема забезпечення ринкового доступу до нових підсекторів послуг; відміна обмежень щодо участі іноземного капіталу або підвищення рівня його участі; забезпечення надання іноземним компаніям відповідних привілеїв, що надаються місцевим компаніям; відміна обмежень щодо доступу на ринок тощо;
  • усунення існуючих вилучень із режиму найбільшого сприяння з метою забезпечення рівного ставлення серед усіх членів СОТ (стимулювання режиму найбільшого сприяння);
  • положення стосовно внутрішнього регулювання (стаття VI:4 ГАТС), до питань, що обговорюються, належать: вимоги щодо ліцензування та процедури, кваліфікаційні  вимоги та процедури, тести економічної необхідності, об’єктивна необхідність і транспарентність їх застосування;
  • правила ГАТС, зокрема щодо механізму надзвичайних захисних заходів (стаття X), державних закупівель (стаття XIII) та субсидій (стаття XV) та інші.

Метою обговорення членами СОТ пропозиції щодо внутрішнього регулювання (стаття VI:4 ГАТС) є прийняття окремої багатосторонньої домовленості з дисциплін  внутрішнього регулювання у сфері послуг, яка передбачатиме:

  • створення "єдиного вікна" для подачі заявки та отримання дозволу;
  • встановлення певних вимог до процесу обробки заявки, наприклад, заявник має бути повідомлений про часові рамки розгляду заявки, стан розгляду заявки, причини відмови тощо;
  • забезпечення оприлюднення інформації щодо заходів, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, з метою дотримання постачальниками послуг вимог та процедур для отримання, збереження та продовження відповідного дозволу;
  • створення інформаційних центрів для реагування на запити від постачальників послуг;
  • встановлення обґрунтованих розмірів платежів за отримання дозволів, які б не обмежували надання послуг;
  • забезпечення того, щоб заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не були більш обтяжливими, ніж необхідно для якісного надання послуг та не дискримінували осіб за ознакою статі тощо.

Після 11-ї Конференції міністрів СОТ, яка відбулась 10 – 13 грудня 2017 року, активна робота з розробки відповідних дисциплін продовжувалась в обмеженому колі заінтересованих членів СОТ у рамках Спільної ініціативи з питань внутрішнього регулювання послуг.

2 грудня 2021 року Україна та 66 учасників Спільної ініціативи, на яких припадає понад 90 відсотків світової торгівлі послугами, ухвалили Декларацію про завершення переговорного процесу з розробки дисциплін з питань внутрішнього регулювання послуг у рамках СОТ (WT/L/1129). Це відзначило укладення першої за 24 роки домовленості у сфері послуг, яка і надалі залишається відкритою для приєднання усіх членів СОТ.

Крім того, члени СОТ в режимі неформальних зустрічей розглядають пропозиції щодо започаткування дослідницьких дискусій щодо доступу до ринків у сферах охорони довкілля, сільського господарства, логістики, фінансових послуг, а також щодо впливу пандемії COVID-19 на пріоритетні сектори послуг.

СПРОЩЕННЯ ТОРГІВЛІ (§27 Декларації)

Під час 9-ї Конференції міністрів СОТ, зокрема була схвалена Угода про спрощення процедур торгівлі. Ця обов’язкова до виконання усіма членами СОТ Угода є, фактично, першим багатостороннім договором СОТ у сфері торгівлі товарами, ухваленим із часу завершення Уругвайського раунду і створення Світової організації торгівлі у 1995 році.

Угода набула чинності 22 лютого 2017 року після прийняття Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі двома третинами членів СОТ, у тому числі і Україною згідно із Законом України від 04.11.2015 № 745‑VIII "Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі".

Угода містить положення, спрямовані на подальше прискорення переміщення, випуску та оформлення товарів, включаючи транзитні товари. Також у ній визначені заходи щодо ефективної співпраці між митницями та іншими причетними органами стосовно спрощення торгівлі і дотримання митних правил. Крім того, в Угоді передбачені положення щодо технічної допомоги і підтримки розвитку потенціалу у сфері спрощення торгівлі країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн.

Україною у рамках імплементації положень Угоди, серед іншого, були впровадженні системи Авторизованих економічних операторів та Єдиного вікна.

ПРАВИЛА ТОРГІВЛІ (§28 Декларації)

У 2001 році члени СОТ домовились про те, що переговори щодо правил торгівлі будуть спрямовані на удосконалення положень угод СОТ про антидемпінгові заходи та про субсидії і компенсаційні заходи, з урахуванням потреб країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн. Крім того, планувалося, що увага членів буде зосереджена на приведенні регіональних торговельних угод у відповідність із положеннями багатосторонніх угод СОТ, що має відбуватися шляхом гармонізації торговельних угод із положеннями угод СОТ.

Результатом переговорів з Правил торгівлі мали стати нові редакції угод СОТ про застосування статті VI ГАТТ 1994 (відомої як Угода про антидемпінгові заходи), про субсидії та компенсаційні заходи, включаючи положення щодо регулювання субсидій для рибних промислів, а також відповідних положень угод СОТ щодо регіональних торговельних угод, зокрема параграфів 4 - 10 статті XXIV ГАТТ 1994, статті V ГАТС тощо.

Наразі у рамках Переговорної групи з правил торгівлі члени СОТ обговорюють виключно питання удосконалення дисциплін щодо рибальських субсидій.

Рибальство й аквакультура є одним з найважливіших джерел продовольства, харчування, доходів та забезпечує засоби до існування для мільйонів людей в усьому світі. Разом з тим, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2017 році 34,2% рибних запасів оцінювалися як такі, що знаходяться на біологічно нестабільному рівні (переловлюються), а 65,8% становили запаси, що експлуатуються в межах рівня біологічної стійкості (з них 59,6% на максимальному рівні).

Водночас, субсидії в галузі рибальства, вимірювані в десятках мільярдах доларів щорічно, значно спотворюють ситуацію на світовому ринку риби і морепродуктів і вносять істотний внесок у перелов, перевиробництво і виснаження рибальських ресурсів.

З огляду на зазначене, більшість членів СОТ визначають одним із головних пріоритетів розробку проекту рішення щодо скасування субсидій у галузі рибальства.

Метою переговорів стало досягнення до 2020 року цілі сталого розвитку 14.6, яка є частиною Порядку денного у галузі сталого розвитку до 2030 року, прийнятого країнами на Саміті ООН у вересні 2015 року, а саме:

"До 2020 року заборонити деякі форми субсидій для рибного промислу, що сприяють створенню надмірних потужностей і перелову, скасувати субсидії, що сприяють незаконному, незареєстрованому та неврегульованому рибному промислу, й утримуватися від введення нових таких субсидій, визнаючи, що належне та ефективне застосування спеціального і диференційованого режиму щодо країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн має бути невід’ємною частиною переговорів щодо субсидування рибного промислу, які ведуться в рамках Світової організації торгівлі."

Членам не вдалося укласти угоду до встановленого терміну через наявність розбіжностей у позиціях. Обговорення наразі тривають.

За результатами проведених переговорів головою Переговорної групи з правил торгівлі у листопаді 2021 року було представлено проєкт угоди СОТ з рибальських субсидій (WT/MIN(21)/W/5), який планується доопрацювати та підготувати до прийняття на     12-й Конференції міністрів, яка відбудеться 12 – 15.06.2022 у м. Женева, Швейцарська Конфедерація.

ТОРГОВЕЛЬНІ АСПЕКТИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ТРІПС) (§17-18 Декларації)

Основними напрямами переговорів раунду "Доха – Розвиток" у сфері торговельних аспектів прав інтелектуальної власності є, зокрема, ТРІПС та охорона здоров’я населення; ТРІПС та географічні зазначення.

Охорона здоров’я населення.

Мандат на проведення переговорів про імплементацію та тлумачення положень Угоди ТРІПС з метою охорони здоров’я населення визначений у §17 Дохійської декларації та окремій Декларації про Угоду ТРІПС та охорону здоров’я від 14.11.2001 (документ WT/MIN(01)/DEC/2). Положення декларацій спрямовані на покращення доступу до лікарських засобів і стосуються так званих “гнучких” механізмів, які можуть використовуватися урядами для вирішення проблемних питань у сфері охорони здоров’я, включаючи право на видачу примусових ліцензій для використання запатентованого винаходу без дозволу власника патенту. Угода ТРІПС передбачає такі механізми, проте в минулому можливість їх використання була обмежена вимогою щодо забезпечення переважно потреб внутрішнього ринку члена СОТ (стаття 31 (f) Угоди ТРІПС) з необхідністю виплати адекватної компенсації власнику прав у кожному конкретному випадку (стаття 31 (h) Угоди ТРІПС).

На виконання рішення Міністрів щодо невідкладного вирішення проблем країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн ефективно використовувати передбачену Угодою ТРІПС можливість видавати примусові ліцензії на виробництво, імпорт, продаж або інше використання фармацевтичної продукції з огляду на відсутність виробничих потужностей або їх недостатній потенціал, Генеральна рада СОТ 06.12.2005 прийняла Протокол про внесення змін до Угоди ТРІПС (документ WT/L/641), який замінив попереднє рішення Генеральної ради СОТ від 30.08.2003 (документ WT/L/540 та WT/L/540 Corr.1) про тимчасове звільнення (за певних умов) членів СОТ від зобов’язань, передбачених статтями 31 (f) та (h) Угоди ТРІПС.

Метою внесення змін до Угоди ТРІПС було усунення бар’єрів у застосуванні системи примусового ліцензування шляхом запровадження додаткової форми примусових ліцензій, зокрема для експорту фармацевтичної продукції до країн, які мають такі потреби. Відповідне рішення стосовно необхідності внесення змін до Угоди ТРІПС було прийнято членами СОТ, насамперед, для того, щоб пристосувати правила міжнародної торговельної системи до суспільних потреб охорони здоров’я населення у найбідніших країнах та країнах з обмеженими виробничими можливостями у фармацевтичному секторі.

Зміни до Угоди ТРІПС (доповнення її новою статтею 31bis) набрали чинності 23.01.2017, після прийняття згаданого Протоколу двома третинами членів СОТ, у тому числі і Україною згідно із Законом України від 03.02.2016 № 981-VIII “Про прийняття Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС”.

Положення статті 31bis Угоди ТРІПС надають членам СОТ можливість здійснювати експорт фармацевтичної продукції, виготовленої за примусовою ліцензією, до країн, які або взагалі не мають власних потужностей для їх виробництва, або у фармацевтичному секторі яких наявних виробничих потужностей недостатньо для задоволення власних потреб охорони здоров’я (наприклад, у випадку надзвичайної ситуації в країні або інших обставин крайньої необхідності, якими можуть бути пандемії, епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та інших соціально-небезпечних хвороб).

Таким чином, наразі в Угоді ТРІПС запроваджено постійний механізм примусового ліцензування стосовно запатентованої фармацевтичної продукції, який дозволяє забезпечити доступність для членів СОТ, які цього потребують, необхідних генеричних лікарських засобів, вироблених в інших країнах. Країни, що експортують, можуть видавати примусову ліцензію постачальникам таких препаратів (виключно для цілей виробництва та експорту необхідної продукції до країн з обмеженими виробничими можливостями у фармацевтичному секторі), що відповідатиме правилам СОТ.

Прийнявши Протокол, Україна також може використовувати механізм примусового ліцензування стосовно фармацевтичної продукції для вирішення проблем охорони здоров’я, ураховуючи певні обставини, власні можливості та потреби.

У зв’язку з кризовою ситуацією, викликаною пандемією COVID-19, останніми роками члени СОТ продовжують активно обговорювати пропозиції щодо ТРІПС та охорони здоров’я, які спрямовані на покращення доступності фармацевтичної продукції, а також удосконалення системи примусового ліцензування, передбаченої Угодою ТРІПС.

Географічні зазначення.

У рамках раунду "Доха – Розвиток" тривають переговори стосовно захисту географічних зазначень, зокрема, щодо створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів, та щодо поширення підвищеного рівня захисту географічних зазначень і на інші товари (не лише на вина та спирти). Переговори із зазначених питань проводяться окремо.

Мандат на проведення переговорів про створення багатосторонньої системи нотифікації та реєстрації географічних зазначень для вин та спиртів визначений пунктом §18 Дохійської декларації.

ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ (§34 Декларації)

У рамках СОТ питання електронної комерції розглядається з моменту прийняття Декларації міністрів (документ WT/MIN(98)/DEC/2).

Основним документом, який регламентує роботу з даного напряму в СОТ, є Робоча програма з електронної комерції (далі – РПЕК), затверджена Генеральною радою СОТ (документ СОТ WT/L/274 від 30.09.1998). Метою РПЕК є вивчення всіх торгових аспектів, пов’язаних з електронною комерцією, у тому числі питань пов’язаних із розвитком інфраструктури для електронної комерції.

Довідково. У рамках РПЕК під терміном "електронна комерція" розуміють виробництво, розподіл, маркетинг, продаж або доставку товарів і послуг за допомогою електронних засобів.

Вивчення взаємозв'язку між існуючими угодами СОТ та електронною комерцією доручено чотирьом органам СОТ: Раді з торгівлі товарами, Раді з торгівлі послугами, Раді з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності та Комітету з торгівлі та розвитку. Координуюча роль із можливістю прийняття рішень закріплена за Генеральною радою.

Протягом останніх років електронна комерція швидко розвивається у всьому світі, забезпечуючи при цьому безпрецедентні засоби і можливості для розвитку світової торгівлі.

У рамках 11-ої Конференції міністрів СОТ, яка проходила 10 – 13 грудня 2017 року в м. Буенос-Айрес (Аргентинська Республіка) міністри схвалили рішення щодо робочої програми з електронної комерції (документ WT/MIN(17)/65, WT/L/1032 англійською та українською мовами).

Згадане рішення передбачає:

1. Продовження роботи в рамках Робочої програми з електронної комерції.

2. Проведення Генеральною радою періодичних оглядів та звітування на наступній Конференції міністрів.

3. Продовження існуючої практики незастосування мит до електронних передач даних до наступної Конференції міністрів.

Крім того, у рамках Спільної ініціативи СОТ з питань електронної комерції проводиться активна робота над положеннями майбутньої угоди з торговельних аспектів електронної комерції, а саме щодо застосування мит до електронних передач даних, правового регулювання електронних транзакцій, електронної автентифікації та електронних підписів, захисту персональних даних, відкритих державних даних, надання доступу до вихідних кодів комп’ютерних програм, кібербезпеки, локалізації даних, телекомунікацій тощо.

ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (§31-33 Декларації)

У рамках раунду "Доха – Розвиток" відбулись перші значущі переговори з питань торгівлі та захисту навколишнього середовища. Їх головною метою було посилення взаємної підтримки торговельної та екологічної політик. Так члени СОТ домовились проводити переговори за такими напрямами:

1. Усунення тарифних і нетарифних бар’єрів у торгівлі екологічними товарами та послугами – сприятиме покращенню доступності та поширення екологічних товарів і технологій, що дозволить досягти позитивного ефекту “triple win situation” для торгівлі, навколишнього середовища та розвитку.

2. Взаємозв’язок між правилами угод СОТ і специфічними торговельними зобов’язаннями, закріпленими у багатосторонніх екологічних угодах (МЕА) – забезпечить кращу узгодженість торговельних та екологічних правил. Члени СОТ внесли низку пропозицій, у яких, зокрема, підкреслюється важливість національної координації між експертами з питань торгівлі та захисту навколишнього середовища, особливо в контексті переговорів та впровадження MEA.

3. Процедури регулярного обміну інформацією між секретаріатами МЕА та відповідними комітетами СОТ, а також критерії надання їм статусу спостерігача у СОТ – сприятиме забезпеченню узгодженості торговельних та екологічних режимів.

Зазначені переговори проходять в рамках "спеціальних сесіях" Комітету СОТ з торгівлі та навколишнього середовища. Водночас питання лібералізації торгівлі екологічними послугами розглядається на засіданнях "спеціальних сесій" Ради СОТ з торгівлі послугами.

У 2014 році розпочались переговори щодо укладення Угоди з екологічних товарів (The Environmental Goods Agreement - EGA), які наразі налічують 46 членів СОТ. Сторони сподівались завершити розробку проєкту EGA під час останнього раунду переговорів, який відбувся у грудні 2016 року, та схвалити її у 2017 році, але не змогли досягти згоди щодо суперечливих питань віднесення товарів до категорії “екологічних”. Незважаючи на заклики деяких країн, зроблені під час засідань Комітету СОТ з торгівлі та навколишнього середовища, переговори щодо укладення EGA не відновились.

Водночас наразі у рамках структурованих дискусій заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища (TESSD) низкою країн проводяться тематичні обговорення з метою активізації переговорного процесу з питань лібералізації торгівлі екологічними товарами і послугами.

При цьому, хоча члени СОТ вже досягли значних результатів у переговорах у сфері узгодження торговельних та екологічних правил і налагодження співпраці між СОТ та МЕА, зокрема окремим міжнародним організаціям та секретаріатам МЕА надано статус спостерігача у Комітеті СОТ з торгівлі та навколишнього середовища, проте все ще залишаються деякі питання, наприклад можливості посилення участі секретаріатів МЕА у роботі СОТ, які потребують додаткового обговорення.

Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2