Довідка щодо результатів дванадцятої Конференції міністрів СОТ
(12 - 17 червня 2022 року, м. Женева, Швейцарська Конфедерація)
12 – 17 червня 2022 року в м. Женева, Швейцарська Конфедерація, проходила дванадцята Конференція міністрів Світової організації торгівлі.
Конференція є найвищим керівним органом Світової організації торгівлі, засідання якої, відповідно до Угоди про заснування СОТ, відбуваються не рідше одного разу кожні два роки.
Довідково. 12-та Конференція міністрів стала першою конференцією за останні п’ять років, з огляду на перенесення термінів її проведення кілька разів через ситуацію із пандемією COVID-19. Зазвичай засідання цього найвищого керівного органу СОТ відбуваються раз на два роки. Проведення цьогорічної Конференції було продовжено на два дні з метою пошуку і досягнення консенсусних рішень і домовленостей із найважливіших питань порядку денного заходу.
У заході брали участь представники понад 145 членів СОТ, а також урядів держав та міжнародних організацій, що мають статус спостерігача в СОТ.
Делегацію України очолював заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.
У ході Конференції міністри членів СОТ провели інтенсивні дискусії і переговори з метою досягнення суттєвих результатів із основних питань порядку денного, зокрема, у рамках тематичних сесій, присвячених питанням відповіді СОТ на пандемію; продовольчої кризи; реформування правил торгівлі у сфері сільського господарства; субсидування у галузі рибальства; електронної комерції; реформування СОТ.
За підсумками Конференції були прийняті такі документи.
Підсумковий документ складається з двох частин.
Перша частина охоплює загальні політичні сигнали та керівні вказівки міністрів.
Міністри підкреслили свій намір посилити недискримінаційну, засновану на правилах, відкриту, справедливу, інклюзивну та прозору багатосторонню торговельну систему, центром якої є СОТ.
Також вони погодились проводити обговорення з метою розбудови до 2024 року повністю функціональної системи вирішення спорів, доступної для всіх членів СОТ.
Міністри зобов’язались співпрацювати за напрямом реформування СОТ з метою покращення виконання усіх функцій організації. Було погоджено, що робота у цій сфері має реалізовуватись за ініціативою членів СОТ, бути відкритою, прозорою, інклюзивною та враховувати інтереси усіх членів СОТ, зокрема пов’язані з розвитком.
У документі також враховані пропозиції України. У пункті 7 зазначається, що міністри членів СОТ визнають особливу ситуацію членів, які приєдналися до СОТ (у тому числі Україна), відповідно до статті XII Угоди про заснування Світової організації торгівлі, і взяли значні зобов'язання під час вступу. Відповідно до документу "ця ситуація повинна бути врахована під час переговорів".
Крім цього міністри підтвердили, що положення щодо надання спеціального і диференційного режиму країнам, що розвиваються та найменш розвиненим країнам є невід’ємною частиною СОТ та її угод.
Також у підсумковому документі відзначено важливу роль розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері та роботи мікро, малих та середніх підприємств (далі – ММСП) задля досягнення сталого економічного зростання, а також значущість багатосторонньої торговельної системи у просуванні Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку до 2030 року та досягненні Цілей сталого розвитку в їх економічному, соціальному та екологічному вимірах.
Зазначений документ демонструє бажання та плани міністрів продовжувати ефективну роботу у сфері реформування СОТ та відновлення системи вирішення спорів організації, яка має стати повністю функціональною вже до 2024 року, підтримки країн, що розвиваються та найменш розвинених країн, а також визнання міністрами важливості нових напрямів роботи в рамках організації: у сфері взаємозв’язку торгівлі та захисту навколишнього середовища, торгівлі та гендеру, сприяння діяльності ММСП.
Україна бере участь у всіх зазначених процесах та ініціативах, підтвердження їх значущості для СОТ свідчить про подальшу активізацію роботи та орієнтованість членів на досягнення значних результатів за цими напрямами.
Зазначеним документом окреслено пріоритетні напрями роботи СОТ на період до наступної Конференції міністрів, що дозволить Україні брати участь у багатосторонніх торговельних переговорах та формуванні нових правил СОТ, сконцентрувати свою діяльність на визначених напрямах роботи, а також продовжити представляти і відстоювати свої позиції з питань, важливих для України, зокрема реформування правил торгівлі у сфері сільського господарства, реформування СОТ тощо.
Включення до тексту підсумкового документу пункту 7 щодо особливої ситуації членів, які приєднались до СОТ відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі – ще одне підтвердження того, що зобов’язання, які взяла Україна у 2008 році, ураховуватимуться під час переговорів, насамперед це стосуватиметься тарифних зобов'язань і специфічних зобов’язань у сфері послуг.
Довідково. Країни, що приєдналися до СОТ згідно з статтею ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі, у тому числі Україна, беручи значні зобов’язання щодо доступу до ринку, виходили з того, що від них не вимагатимуть додаткові зобов’язання в рамках Дохійського раунду, а участь інших членів СОТ у цих переговорах буде націлена на досягнення аналогічних зобов’язань, зокрема, щодо рівнів зв’язаних ставок ввізних мит.
2. Рішення щодо Робочої програми для малих економік (WT/MIN(22)/25 – WT/L/1136).
Згідно з рішенням члени СОТ взяли до уваги роботу, яка була проведена з 2018 року, в тому числі щодо проблем, з якими стикалися малі економіки у їхніх зусиллях зі зниження торговельних витрат, зокрема у сфері сприяння торгівлі, а також щодо можливостей та викликів для малих економік у залученні інвестицій та економічного і торговельного впливу стихійних лих.
Члени СОТ доручили спеціальній сесії з малих економік Комітету з торгівлі та розвитку розглянути пропозиції, які були подані, і, де це можливо, надати рекомендації Генеральній раді з будь-якої з цих пропозицій. Генеральна рада має доручити відповідним органам сформулювати відповіді на питання, пов'язані з торгівлею, визначені Комітетом, з метою вироблення рекомендацій щодо дій.
Комітет на спеціальній сесії продовжить моніторинг прогресу пропозицій щодо малих економік в органах СОТ та в переговорних групах з метою якнайшвидшого надання відповідей на питання, пов’язані з торгівлею, визначені для повнішої інтеграції малих та вразливих економік в багатосторонню торговельну систему.
Довідково. До держав з малою економікою, зокрема, відносяться: Албанія, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Болівія, Ботсвана, Вірменія, Гватемала, Гондурас, Грузія, Еквадор, Зімбабве, Йорданія, Камерун, Кенія, Киргизька Республіка, Куба, Молдова, Монголія, Ямайка тощо.
3. Рішення щодо непорушення скарг усіх типів щодо втраченої вигоди від реалізації прав за Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (WT/MIN(22)/26 – WT/L/1137).
Згідно з прийнятим рішенням члени СОТ погодилися продовжити мораторій на ініціювання спорів у випадках відсутності порушень за Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі – Угода ТРІПС) до 13-ї Конференції міністрів.
Довідково. Стаття 64.2 Угоди ТРІПС передбачає тимчасове обмеження (“мораторій”) на застосування скарг, вид яких передбачений у підпунктах “b” (non-violation complaints) та “c” (situation complaints) пункту 1 статті XXIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994. Цей мораторій неодноразово продовжувався після набрання Угодою ТРІПС чинності у 1995 році.
Крім того, Конференція міністрів взяла до уваги роботу, виконану Радою з питань торговельних аспектів захисту прав інтелектуальної власності, та доручила зазначеній Раді продовжувати обговорення питань щодо сфери та способів застосування скарг, які не пов’язані з порушеннями положень Угоди ТРІПС, під час проведення своїх засідань.
Таким чином, до проведення наступної Конференції міністрів (наприкінці 2023 року) члени СОТ не ініціюватимуть зазначені скарги за Угодою ТРІПС.
Це рішення є важливим і для України, зокрема у випадках, коли інший член СОТ вважає, що дії Уряду або конкретна ситуація позбавили його очікуваної вигоди при відсутності прямого порушення Угоди ТРІПС, проте він не зможе порушувати спори проти України у цьому зв’язку.
4. Декларація з питань санітарних та фітосанітарних заходів до дванадцятої Конференції міністрів СОТ: відповідь на сучасні санітарні та фітосанітарні виклики (WT/MIN(22)/27 – WT/L/1138).
Декларація демонструє переваги Угоди про застосування СФЗ для усіх членів СОТ, включаючи Україну, підтверджуючи незмінну важливість дотримання визначених нею зобов'язань, та є "відповіддю на сучасні санітарні та фітосанітарні виклики".
Документом ініціюється програма діяльності щодо шляхів подальшого вдосконалення реалізації Угоди СФЗ, яка спрямована на визначення загальних проблем імплементації Угоди, можливих шляхів їх вирішення, а також визначення впливу нових викликів на імплементацію Угоди.
Декларація відображає пріоритети України у побудові ефективної системи сільськогосподарського виробництва як елемента всесвітньої системи харчової безпеки.
Для України приєднання до і участь у підготовці проекту Декларації є свідченням можливості розпізнати сучасні виклики у сфері застосування СФЗ для оперативного реагування і нівелювання можливих негативних наслідків для сфери продовольства, а також нагода долучитися до нормотворчих процесів СОТ у сфері СФЗ.
Прийняття Декларації – це перший крок на шляху до забезпечення сприятливого економічного середовища для фермерів України; подолання проблем, пов’язаних із продовольством та досягнення продовольчої безпеки і стабільності в Україні; узгодження проблемних питань торгівлі продовольством між заінтересованими членами СОТ.
5. Документи з реагування СОТ на надзвичайні ситуації.
5.1. Декларація міністрів про негайну відповідь на загрози для продовольчої безпеки (WT/MIN(22)/28 – WT/L/1139).
Члени СОТ зобов’язалися вжити заходів для спрощення торгівлі та покращення функціонування і довгострокової стійкості глобальних ринків продовольства з урахуванням потреб країн, що розвиваються, а також підкреслили важливість незастосування обмежень експорту у спосіб, що суперечить положенням СОТ, та вирішили, що будь-які заходи, запроваджені для вирішення проблем продовольчої безпеки, повинні зводити до мінімуму спотворення торгівлі, бути тимчасовими, цільовими, прозорими та пропорційними.
Україна, яка є одним із значних експортерів окремих видів сільськогосподарських товарів і робить внесок у глобальну продовольчу безпеку та досягнення Цілей сталого розвитку (далі – ЦСР), надає особливого значення досягненню ЦСР 2 “Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства”.
Заходи, що обмежують експорт, навіть ті, які можуть бути виправдані за правилами СОТ, порушують регіональні та глобальні ланцюги поставок, зменшують стимули для виробництва сільськогосподарських товарів, спричиняють нестабільність та зростання цін, можуть призводити до дефіциту продовольства та загрожувати глобальній продовольчій безпеці.
Декларація забезпечує можливість для України забезпечити безперебійне постачання продовольства на міжнародні ринки.
5.2. Рішення міністрів про звільнення закупівель продовольства Всесвітньою продовольчою програмою від заборон чи обмежень на експорт (WT/MIN(22)/29 – WT/L/1140).
Члени СОТ зобов’язались не застосовувати заборони чи обмеження на експорт продовольчих товарів, придбаних у некомерційних гуманітарних цілях Всесвітньою продовольчою програмою. При цьому Всесвітня продовольча програма завжди приймає рішення про закупівлі на основі принципу “не завдавати шкоди” країні-постачальнику та сприяє закупівлям продовольства на місцевому та регіональному рівнях. Водночас це Рішення не повинно тлумачитися як запобігання вжиттю будь-яким членом заходів із забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки відповідно до положень угод СОТ.
Прийняте рішення сприятиме роботі Всесвітньої продовольчої програми в Україні з надання гуманітарної допомоги уразливим категоріям громадян, зокрема тим, що постраждали від російської агресії, та інших форм допомоги у разі надзвичайних ситуацій на території України.
5.3. Рішення міністрів щодо Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (WT/MIN(22)/30 – WT/L/1141).
Рішення спрямоване на забезпечення доступності, збільшення обсягів виробництва і постачання вакцин проти COVID-19.
Згідно з прийнятим рішенням члени СОТ – країни, що розвиваються, зможуть обмежувати виключні права власників патентів, передбачені у пункті 1 статті 28 Угоди ТРІПС, дозволяючи використовувати об’єкти патентів (інгредієнти та процеси), необхідні для виробництва та постачання вакцин проти COVID-19, без отримання їх згоди.
При цьому члени СОТ також звільняються від зобов’язань за положеннями параграфу f статті 31 Угоди ТРІПС, де встановлено вимогу щодо надання таких дозволів для забезпечення переважно потреб внутрішнього ринку, та зможуть експортувати виготовлену продукцію до інших країн, які цього потребують, в тому числі в рамках відповідних міжнародних та регіональних ініціатив.
Рішення буде діяти протягом 5 років з можливістю подальшого продовження, залежно від ситуації з пандемією.
Крім того, протягом наступних 6 місяців з дати його прийняття члени СОТ вирішуватимуть питання щодо необхідності поширення його дії і на продукцію, необхідну для лікування та діагностики коронавірусної хвороби.
Україна, як країна, що розвивається, зможе також використовувати положення цього рішення для забезпечення власних потреб охорони здоров’я, а також для цілей експорту, ураховуючи ситуацію з пандемією COVID-19.
Використання цього рішення сприятиме розвитку фармацевтичного сектору України.
5.4. Декларація міністрів про відповідь СОТ на пандемію COVID-19 та готовність до майбутніх пандемій (WT/MIN(22)/31 – WT/L/1142).
У Декларації визнається, що члени СОТ стикалися з обмеженнями у постачанні вакцин проти COVID-19, терапевтичних, діагностичних та інших основних медичних товарів, та підкреслюється важливість стабільного і передбачуваного торговельного середовища на основі правил СОТ для сприяння виробництву, постачанню та дистрибуції таких товарів.
У документі також містяться декларативні положення щодо:
Декларація не змінює зобов'язань членів за угодами СОТ та не містить нових зобов'язань.
До вказаного документу включено посилання на рішення щодо Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (WT/MIN(22)/30 – WT/L/1141).
6. Рішення щодо робочої програми з електронної комерції (WT/MIN(22)/32 – WT/L/1143).
Члени СОТ погодились активізувати роботу в рамках Робочої програми з електронної комерції на основі мандату, викладеного в документі WT/L/274, зокрема у відповідності з передбаченими нею аспектами розвитку.
Члени СОТ також відзначили необхідність посилення обговорення питання мораторію на встановлення митних зборів на електронні передачі даних (мораторію на митні збори) та доручили Генеральній раді проводити періодичні огляди на основі звітів, які можуть бути розповсюджені відповідними органами СОТ, у тому числі щодо сфери, визначення та впливу вказаного мораторію.
Крім того, члени СОТ також погодились підтримувати поточну практику щодо невстановлення мит на електронні передачі даних, який діє вже понад двадцять років, до 13-ї Конференції міністрів СОТ, яку планується провести орієнтовно до 31 грудня 2023 року.
При цьому функціонування мораторію буде припинено 31 березня 2024 року в тому випадку, якщо 13-у Конференцію міністрів СОТ буде перенесено на період після цієї дати, та за умови, що міністри або Генеральна рада не приймуть рішення про його продовження.
Як рішучий прихильник мораторію на встановлення митних збори на електронні передачі даних Україна виступила одним із співавторів рішення щодо продовження терміну його дії до 13-ї Конференції міністрів СОТ, оскільки це заохочує залучення бізнесу, особливо ММСП, до транскордонної електронної комерції.
Варто зазначити, що Україна вже взяла на себе зобов’язання не встановлювати мита на електронні передачі даних відповідно до чинних угод про вільну торгівлю.
Довідково. Відповідні зобов'язання взяті Україною в рамках: Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою; Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.
7. Угода про субсидії у галузі рибальства (WT/MIN(22)/33 – WT/L/1144).
Угода про субсидії у галузі рибальства (далі – Угода) розроблена на виконання декларацій та рішення Конференцій міністрів СОТ відповідно 2001, 2005 та 2017 років, а також завдання 14.6 Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та спрямована на зменшення негативного навантаження на світові рибні запаси.
Передбачається, що зменшення загального рівня субсидування сприятиме відновленню запасів риби, та, відповідно, продовольчій безпеці світу та підтримці громад, що залежать від морського промислу.
Довідково. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2017 році 34,2 відсотка рибних запасів оцінювалися як такі, що знаходяться на біологічно нестабільному рівні (переловлювалися), а 65,8 відсотка становили запаси, що експлуатуються на максимальному рівні.
Водночас, субсидії в галузі рибальства, вимірювані в десятках мільярдах доларів щорічно, значно спотворюють ситуацію на світовому ринку риби і морепродуктів і вносять істотний внесок в перелов, перевиробництво і виснаження рибних ресурсів.
Угодою забороняється:
При цьому члени домовилися вести подальші переговори з метою обмеження субсидій, які сприяють перелову та надмірній потужності рибальського флоту.
Угода дозволяє Україні субсидувати рибальство та, зокрема, надавати державну підтримку для модернізації рибальського флоту, який веде промисел у межах юрисдикції та зон відповідальності МОУР.
Крім того, Україна, як країна, що розвивається, за потреби може скористатися можливістю отримати технічну допомогу для імплементації положень Угоди через добровільній фонд, який утворюється за статтею 7 Угоди.
Згадані документи розміщені за посиланням.