Меню

Інформація щодо участі України в роботі засідання Комітету СОТ з питань сільського господарства (27–28 червня 2022 року)

101-ше офіційне засідання Комітету СОТ з питань сільського господарства   (далі – Комітет) та його неофіційне засідання відбулись 27–28 червня 2022 року в м. Женева (Швейцарська Конфедерація) у змішаному форматі.

На початку офіційного засідання було погоджено кандидатуру Марселя Верноой (Нідерланди) на посаду Голови Комітету.

Згідно з порядком денним учасники розглянули питання, пов’язані з виконанням зобов’язань щодо внутрішньої підтримки сільського господарства, експортних субсидій, тарифних та інших квот, спеціальних сільськогосподарських захисних заходів тощо, у тому числі надали відповіді на специфічні торговельні занепокоєння, порушені відповідно до статті 18.6 Угоди СОТ про сільське господарство та на основі індивідуальних нотифікацій членів  СОТ.

Крім того відбулись обговорення питань стосовно виконання рішень Конференцій міністрів СОТ 2013 року на о. Балі щодо адміністрування тарифних квот (далі – рішення Балі) та 2015 року в м. Найробі щодо експортної конкуренції (далі – рішення Найробі), а також  Декларації про негайну відповідь на загрози для продовольчої безпеки, прийнятої на дванадцятій Конференції міністрів СОТ (м. Женева, 12–15 червня 2022 року).

 До порядку денного засідання Комітету було включено ініційоване Австралією, Бразилією, Великою Британією, Канадою, ЄС, Парагваєм, США, Україною, Швейцарією та Японією занепокоєння стосовно обмежень Індією експорту пшениці.

Українська сторона також підтримала занепокоєння інших членів стосовно  накопичення Індією запасів пшениці й рису та щодо обмежень Туреччиною експорту низки сільськогосподарських товарів.

Під час обговорення стану виконання рішення Балі, з огляду на схвалення наприкінці березня 2022 року Генеральною радою СОТ Рішення щодо дії Механізму, який застосовується у випадку недостатнього рівня заповнення тарифної квоти на імпорт сільськогосподарської продукції, увага членів була зосереджена на питаннях функціонування Реєстру відстеження питань, порушених у рамках зазначеного  Механізму, та підготовки першого трирічного огляду дії Рішення, концентруючись на пошуку додаткових можливостей покращення прозорості заходів з адміністрування тарифних квот.

У рамках виконання рішення Найробі учасники засідання провели щорічну спеціалізовану дискусію щодо експортної конкуренції на основі документу G/AG/W/125/Rev.16 та чотирьох додатків до нього, підготовлених Секретаріатом з урахуванням відповідей членів на опитувальник з експортної конкуренції, передбачений рішенням Найробі, який включає інформацію стосовно експортних субсидій, експортних кредитів, гарантій за експортними кредитами чи програмами страхування, державних торговельних підприємств, що здійснюють експорт сільськогосподарських  товарів, та надання міжнародної продовольчої допомоги.

Члени СОТ також надали відповіді на запитання стосовно їх політик з експортної конкуренції та поінформували про стан виконання вимог щодо скасування експортних субсидій. Загалом ситуація практично не змінилася з часу попереднього засідання Комітету: 13 із 16 членів сертифікували свої оновлені розклади зобов’язань в частині експортних  субсидій; Канада та Європейський Союз очікують сертифікації проектів розкладів, оприлюднених ще у 2017 році; Венесуела поки не розповсюдила переглянутий проект відповідного розкладу. 

Важливу увагу під час засідання було приділено питанням щодо впливу пандемії COVID-19 на сільське господарство та іншим викликам для продовольчої безпеки.

Учасники привітали результати, досягнуті на дванадцятій Конференції міністрів СОТ (м. Женева, 12–15 червня 2022 року), – прийняття Рішення про звільнення закупівель продовольства Всесвітньою продовольчою програмою ООН від заборон чи обмежень на експорт та Декларації про негайну відповідь на загрози для продовольчої безпеки (далі – Декларація з продовольчої безпеки) – та обговорили питання імплементації згаданих рішень.

Зокрема серед викликів для продовольчої безпеки окрім пандемії було, перш за все, відзначено воєнну агресію російської федерації проти України, а також зміни клімату, екстремальну погоду, загальне уповільнення економіки та їх вплив на торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Представники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітньої продовольчої програми ООН та Міжамериканського інституту співробітництва у сфері  сільського господарства представили оновлену інформацію із порушеного питання та зазначили, що через наслідки поточних глобальних криз Міжнародний валютний фонд знизив прогнозовані темпи глобального економічного зростання до 3,6% на 2022 і 2023 роки, що посилить труднощі, які найбільше відчуватимуть країни, що розвиваються, які є нето-імпортерами продовольства (NFIDCs), та найменш розвинені країни (LDCs), які вимушені будуть платити на мільярди доларів більше за менші обсяги імпорту продовольства.

У виступі представника Всесвітньої продовольчої програми було висловлено вдячність членам СОТ за схвалення рішення стосовно діяльності цієї організації та наголошено, що це рішення “забезпечить надання критичної допомоги найбільш уразливим верствам населення, коли і де це необхідно”.

Деякі члени підкреслили вирішальну роль торгівлі в забезпеченні продовольчої безпеки та необхідність нарощування довгострокової стійкості ринків сільськогосподарської продукції, включаючи уникнення невиправданих обмежень експорту та покращення прозорості запроваджених заходів.

Учасники засідання також провели попередні обговорення щодо спеціальної робочої програми для вирішення конкретних проблем продовольчої безпеки NFIDCs та LDC, необхідність розробки якої передбачена пунктом 8 Декларації з продовольчої безпеки. Хоча конкретні питання, які розглядатимуться в рамках програми, базуватимуться на майбутніх пропозиціях членів, це перше обговорення в Комітеті продемонструвало, що знадобиться додатковий час і подальші обговорення формату й обсягу такої програми.

Більшість членів, включаючи Україну, підтримали пропозицію щодо доцільності коригування назви постійного пункту порядку денного засідання Комітету “COVID-19 та сільське господарство” таким чином, щоб були охоплені також  поточні  виклики для продовольчої безпеки. Водночас Голова зазначив, що зміни будуть внесені після узгодження членами спільного рішення з цього питання.

У своїх виступах під час офіційного та неофіційного засідань Комітету представниця України наголосила на руйнівних наслідках воєнної агресії росії проти України, що спричинила безпрецедентний тиск на багатосторонню торговельну систему, негативно вплинувши на ланцюги постачання сільськогосподарської продукції та продуктів харчування й поглибивши наслідки пандемії COVID-19. Було також зазначено на неприпустимості продовження поширення росією дезінформації та зняття відповідальності за катастрофічні наслідки, включно з глобальною продовольчою безпекою, невиправданої війни проти України та світу. Крім того висловлено вдячність тим членам, хто підтримує Україну, та закликано інших членів посилити політичний та економічний тиск на Росію, щоб зупинити війну та руйнування, розблокувати українські морські порти та дозволити українському зерну знову потрапити на міжнародні ринки.

Представники делегацій Австралії, Великої Британії, ЄС, Канади, Республіки Корея, Нової Зеландії, Парагваю, США та Японії висловили підтримку українському народові та засудили воєнну агресію та незаконні дії рф в Україні, які є прямим порушенням міжнародних зобов’язань і норм. 

Наступне засідання Комітету відбудеться у вересні 2022 року.

Комітет СОТ з питань сільського господарства – орган у системі СОТ, підзвітний Раді з питань торгівлі товарами. Головне завдання: здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про сільське господарство, надання членам СОТ можливості консультуватися з питань, пов'язаних із виконанням зобов’язань в СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері сільського господарства.

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json