У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 7 та 9 листопада 2023 року було проведено засідання, присвячене п’ятому Огляду торговельної політики Окремої митної території Тайвань, Пенгху, Кінмен та Матсу (далі – Тайвань). В рамках проведення цього заходу члени СОТ мали можливість проаналізувати основні зміни торговельної політики Тайваню за період після проведення попереднього Огляду у 2018 році.
Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Тайванем та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/448 і WT/TPR/S/448). До Тайваню було направлено понад 400 запитань, на які було надано відповіді до початку засідання. Безпосередньо в обговоренні взяли участь представники 23 делегацій, у тому числі й України.
Учасники вітали постійний розвиток економіки Тайваню, не зважаючи на пандемію COVID-19. Так, показник зростання реального ВВП Тайваню щорічно становив 3,6 відсотка у 2018-2022 роках. Таку позитивну динаміку забезпечували переважно промисловий сектор Тайваню (насамперед виробництво електронних деталей та компонентів) та орієнтація економіки на зовнішні ринки.
Зазначалося і про активну участь Тайваню у багатосторонній торговельній системі та переговорах стосовно реформування СОТ, харчової безпеки, а також спільних ініціативах щодо електронної комерції, внутрішнього регулювання послуг, спрощення інвестування, обговореннях про взаємозв’язок торгівлі та охорони навколишнього природного середовища тощо.
До Тайваню порушувалися запитання щодо:
• економічних аспектів – монетарної політики та платіжного балансу, тенденцій розвитку ринку праці та політики зайнятості, забезпечення гендерної рівності, планів розвитку цифрової економіки тощо;
• торговельного режиму – інституційних засад формування торговельної політики, механізмів її реалізації; заходів захисту торгівлі; спрощення митних процедур; застосування обмежень імпорту рису; тарифних квот; перевищення ставок окремих ввізних мит, що застосовуються Тайванем, їх зв’язаного рівня у СОТ; позиції Тайваню щодо мораторію на митні платежі в електронній торгівлі; механізму ліцензування експорту, системи експортного контролю; державної підтримки у промисловому секторі та функціонування зон вільної торгівлі; вимог щодо місцевої складової тощо;
• регіональних ініціатив – стану приєднання Тайваню до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство, планів щодо майбутніх торговельно-економічних домовленостей в Азії;
• інвестиційного режиму – наявності обмежень та заборон щодо здійснення прямих іноземних інвестицій; державно-приватного партнерства; механізмів стимулювання інвестуванню (програм повернення до Тайваню виробництв, перенесених за кордон, функціонування експортних зон та наукових парків);
• політики в сфері захисту прав інтелектуальної власності – особливостей захисту географічних зазначень та корисних моделей; повноважень офіційних осіб у цій сфері; колективного управління у сфері авторського права; відповідальності Інтернет-провайдерів; розвитку штучного інтелекту та захисту авторського права; участі Тайваню у прискореній експертизі патентних заявок на “зелені” технології;
• технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів – вимог щодо маркування продукції; критеріїв обов’язкового інспектування та ринкового нагляду, визнання іноземних сертифікатів та органів, що їх видають; процедур оцінки ризиків тощо;
• особливостей надання телекомунікаційних, транспортних, фінансових послуг тощо.
Водночас висловлювалися занепокоєння щодо наявності обмежень у доступі харчової продукції до тайванського ринку. У зв’язку із зазначеним учасники закликали Тайвань лібералізувати умови торгівлі для сільськогосподарської продукції та риби, а також продовжити позитивні структурні перетворення в економіці.
Завчасно направлені запитання України до Тайваню стосувалися: стану поточних торговельних переговорів; досвіду взаємодії з усіма заінтересованими суб’єктами у процесі формування торговельної політики; преференційного режиму імпорту сільськогосподарської продукції; сфери інтелектуальної власності; політики сприяння інвестуванню та економічному зростанню; запровадження нових цифрових технологій та розвитку цифрової економіки тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було відзначено посилення ролі Тайваню у глобальних ланцюгах доданої вартості та активну участь у діяльності СОТ. Українська Сторона також повідомила учасників про відновлення у 2023 році тенденції зростання обсягів двосторонньої торгівлі після значного зменшення у минулому році внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну і закликала Тайвань до посилення свого режиму експортного контролю з метою недопущення потрапляння до країни-агресора товарів та технологій, які можуть використовуватися у військових цілях.
Довідково: у 2021 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Тайванем збільшився до 406,4 млн доларів США (на 42,9 відсотка більше, ніж у 2020 році). Повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до зниження обсягів торгівлі з Тайванем на 22,9 відсотка у 2022 році порівняно з попереднім роком – до 313,4 млн доларів США.
З більш детальною інформацією щодо проведення п’ятого Огляду торговельної політики Тайваню можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.
Інформаційні ресурси
Повідом про корупцію |
Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів |
Бази даних у сфері технічного регулювання; |
Єдиний державний портал адміністратівніх послуг |
Державні закупівлі |
Міністерство економіки України |
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 |