|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного розгляду тендерної пропозиції ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ , керуючись ст. 28 Закону України „Про публічні закупівліˮ, тендерний комітет Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради прийняв рішення про визначення переможця та намір укласти договір. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.06.2017 р.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ договір повинен був укладений не пізніше 10.07.2017 р.
Договір № 78 від 10.07.2017 року між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради та ТОВ „СК„Бізнесбудмонтажˮ за основною помилкою відповідальної особи та недбалістю його сторін було підписано 12.07.2017 року та вказаний договір було оприлюднено в електронній системі закупівель (http:///prozorro.gov.ua.
Того ж дня, 12.07.2017 р. до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради звернувся позивач, та вказуючи на виявлену помилку просив вжити заходів та внести необхідні коригування на сторінку закупівлі.
Вбачаючи хибність під час розрахунку дати підписання договору Засіданням тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради 12.07.2017 р. було прийнято рішення виправити дану помилку шляхом укладення нового договору з новою датою, а саме 10.07.2017 р та виправити помилку у відповідності до договору в електронній системі закупівель.
Проте, після звернення до адміністратора вказаного сайту (http:///prozorro.gov.ua) виявилося, що жодних технічних виправлень до документів внести неможливо, а отже, Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, як Замовником, укладено договір з порушенням терміну, визначеним ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ від 25.12.2015 р. № 922.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про публічні закупівліˮ, у разі укладання договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним.
Таким чином, у діях як учасника, так і Замовника вбачаються ознаки порушення вимог принципів публічних закупівель, які закріплені у ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ.
ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про визнання датою укладення договору № 78 - 10.07.2017 року, зобов̕ язання відповідача виконувати умови договору № 78.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 р., посилаючись на відсутність спору в частині визнання датою укладення договору 10.07.2017 р. та не доведеність ухилення відповідача від виконання умов договору № 78, в задоволення позову ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ відмовлено повністю.
Оскільки, учасник ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ наполягає на виконанні умов договору, незважаючи на порушення терміну укладання, а замовник вбачає ознаки нікчемності даного договору відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ,
просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відмінити торги через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель з підстав, вказаних вище?
При цьому, перелік підстав для відміни торгів є визначеним ст. 31 Закону та наведений в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.22 Закону «Про публічні закупівлі» роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації (проектування) відносяться до поняття – роботи, проте у ДК 021:2015 в розділі 45000000-7 «Будівельні роботи» таке поняття відсутнє, натомість воно є у розділі 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги». Якщо вартість таких робіт понад 200,0 тис. грн., а код за ДК 021:2015 – це інженерні послуги, чи не буде порушенням проводити таку закупівлю без застосування визначених Законом процедур. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
20.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні відкритих торгів з публікацією на англійській мові Замовникові необхідно бути впевненим в якості товару, який він має намір придбати. Чи можливо Замовнику, законним чином, на етапі прийому пропозицій або на етапі прекваліфікації вимагати зразки замовленого товару для перевірки якості у промислових умовах і у разі невідповідності, або неякісного товару, правомірно не допускати учасника до електронного аукціону, так як постачання неякісного товару може призвести до зупинки виробництва?
Яким чином Замовник може не допускати «недобросовісного» учасника до електронного аукціону, який за раніше укладеними договорами не виконував своїх зобов’язань, що призводило до нестабільної роботи підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зразків закупівлі розглянуто у запитах 440/2017 та 513/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом.
При цьому відповідно до пункту 7 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно з частиною четвертою статті 217 ГК України, зокрема господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Ураховуючи зазначене, та відповідно до частини другої статті 237 ГК України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо зокрема учасник не відповідає кваліфікаційним(ному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону (частина перша статті 30 Закону).
Крім того, зазначаємо, що питання розробки тендерної документації та розглянуто відповідно в листах від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.10.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В нас є два договори згідно яких проходили переговорні процедури: один на оплату води інший на оплату тепла. У договорі по теплу в нас за фактом зменшився обсяг використання, тому залишаються кошти, згідно листа роз’яснення ми можемо ці кошти використати на оплату води, тому з’явилося таке питання чи не буде це уходом від переговорної процедури? І друге: можете надати інформації щодо листа роз’яснення (його дату та номер).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
05.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 4 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:...
2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів);".
Чи означає цей пункт, що у разі закупівлі газу виключно для потреб обігріву власних приміщень підприємства, УДППЗ "Укрпошта" може не проводити процедуру закупівлі, і укласти договір без застосування Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, з питання віднесення газу до паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|