|
|
16.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно п.2 ст.7 до Закону України "Про публічні закупівлі"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89):
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:
до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;
вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частинию.
Згідно п.21 ст. 116 Бюджетного кодексу України до порушення бюджетного законодавства відноситься:
порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань.
Щоб не надавати необґрунтовану відмову в реєстрації договорів про закупівлю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідно чітке визначення-роз'яснення, щодо повноважень на перевірку відповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі".
Прошу надати відповідь з наступних питань:
- У абзаці 4 п.2 ст. 7 Закону України"Про публічні закупівлі" необхідно перевіряти необхідні документи
на відповідність вимогам тільки законодавства у сфері публічних закупівель чи всього законодавства?
- Яким шляхом проводиться перевірка відповідності документів підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника?
- У разі виявлення невідповідностей у документах законодавству підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, при цьому чи потрібно реєструвати документи у цьому підрозділі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 553/2017 від 27.04.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3fcf0a01-77b4-4cb9-a08d-e62b1af2a8a6&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст. 25 ЗУ “Про публічні закупівлі”: “1. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. ”
Згідно ч.3 ст. 17 ЗУ “Про публічні закупівлі”: “Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. ”
Просимо надати розяснення, чи має право Замовник закупівлі вимагати надання документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої ст. 17 Закону в паперовому вигляді, окрім їх розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3302-06/29640-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
19.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо визначення
Предмета закупівлі
Чи можна визачити премети закупівель Річного плану закупівель на 2017 рік (з додатком) для одних предметів закупівлі за показником четвертої цифри класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а для других – за показником п’ятої цифри. Конкретно: чи можна Лот №2: Електрокардіографи закупити поза межами відкритих торгів(за показником п’ятої цифри).
Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання, а саме: грн 827 000,00 2017 відкриті торги 33120000-7 3110
Лот № 1: Ультразвукові діагностичні прилади грн 810 000,00 33124120-2
Лот №2: Електрокардіографи грн 17 000,00 33121500-9
З повагою
Голова тендерного комітету
Київського міського Палацу ветеранів Джурін В.П.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції.
Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом.
ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога?
Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг.
Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги?
Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника?
Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника.
Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b,
ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
25.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю.
Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена.
На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ.
Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом.
В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції.
Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|