|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору...
Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором?
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.
|
|
|
26.02.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно зі змінами в законодавстві України щодо притягування до відповідальності за порушення правил паркування, в тому числі за неоплату паркування для контролю за оплатою паркування в онлайн-режимі повинна бути впроваджена автоматизована система контролю оплати вартості послуг з паркування (АСКОП).
До складу АСКОП входять:
- спеціальне програмне забезпечення, бази даних (встановлюються на комп`ютерах діючого процесінгового центру);
- автомати для оплати послуг паркування (паркомати), що встановлюються на вулицях міста та приєднуються до процесінгового центру;
- переносні термінали контролю (смартфон або планшет з підключеним до нього портативним принтером та зовнішнєю акумуляторною батареєю), якими будуть кориистуватись інспектори з паркування для перевірки фактів оплати паркування безпосередньо на паркувальних майданчиках і які теж приєднуються до процесінгового центру.
Питання:
Як придбати одною закупівлею всю АСКОП, як товар разом з програмним забезпеченням (базами даних), паркоматами, терміналами контролю та проведенням інсталяційних та пуско-налагоджувальних робіт?
За яким кодом класіфікатору товарів (послуг) можливо провести таку закупівлю? Як правильно визначити код?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, визначення поняття “послуги” та “товари” наведено в пунктах 17 та 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 32 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Поряд з цим питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|
|
|
23.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання:
Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк більший ніж п'ять днів для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, виданої ДФС, відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Просимо надати пояснення про які зміни іде мова. Договір має містити порядок змін умов проекту договору (як це прописпно в даному пункті)і що є доцільно за результатами аукціону так як може змінюватись строк, порядок оплати і ціна в залежності від того, що прописав замовник у вимогах тендерної документації. Чи порядок зміни умов уже підписаного договору відповідно до статті 36 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, які містять відповідь на питання, зазначене у запиті.
|
|
|
14.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наш коледж є структурним підрозділом університету. До цього ми самостійно планували закупівлі, керуючись Законом, і відповідно брали в них участь. З 01.01.2017р. вперше університет дав вказівку збивати всі суми по закупівлях по всіх структурних підрозділах і визначає нам процедуру закупівлі. При цьому ми виступаємо замовником торгів з власним кодом ЄДРПОУ. Виходить дещо не зарозуміла ситуація, коли ми купляємо " учнівську крейду" на 750 грн. за процедурою відкритих торгів. Згідно із Законом ми хоча і не є юридичною особою, але ми є отримувачем бюджетних коштів напряму з Міністерства освіти і науки, і ми є розпорядником коштів, а не університет. Запитання:
1. Чи маємо ми право самостійно визначити процедуру закупівель, керуючись Законом і не бути приєднаним до Загального плану закупівель університету?
2. Чи можемо ми самостійно виступати Замовником у торгах, чи ним повинен бути університет?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|