|
|
21.05.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було двічі відменено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (двічі у тендері брало участь наше підприємство, інші учасники - відсутні.
Запитання: Чи має право замовник не проводити переговори в рамках переговорної процедури з учасником, який брав участь у тендері,що двічі відмінений через відсутність достатньої кількості учасників? При цьому, замовник проводить переговори та заключає договір на закупівлю із третіми особами, які не брали участь у двічі відміненому тендері.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 846/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b5f6e76-8dbb-4ddb-900b-a4eee33dd80c&lang=uk-UA.
|
|
|
17.09.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Нами було оголошено процедуру відкритих торгів по закупівлі охоронних послуг. Торгі було відмінено у зв'язку з тим що пропозицію подав лише один учасник. За результатами проведення повторних торгів відбувся аукціон. За результатами розгляду тендерних пропозицій учасників, торги було відмінено у зв'язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій. Зараз нами знову готується документація для проведення відкритих торгів по закупівлі охоронних послуг (змінюється лише обсяг необхідних послуг та очікувана вартість предмету закупівлі). Питання: якщо ці торги не відбудуться чи можна переходити до переговорної процедури закупівлі враховуючи, що перед цім одні торги було відмінено за недостатньої кількості учасників а другі у зв'язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 156/2017, 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
|
23.11.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону (із публікацією англійською мовою). За результатами розгляду Замовник склав протокол розгляду тендерних пропозицій та оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу. Оприлюднений протокол розгляду тендерних пропозицій та рішення тендерного комітету Замовника не містив результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету всупереч вимогам частини 4 Статті 10 Закону. Свої дії Замовник пояснив використанням форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490, зміст якої не передбачає можливості (по формі) відобразити інформацію про результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні, та вказати дату засідання в змісті протоколу. Прошу розяснити, чи є в діях Замовника порушення порядку оприлюднення рішення тендерного комітету, зокрема положень частини 4 Статті 10 Закону, яка визначає “4. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови…”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Виходячи зі змісту статті 11 Закону склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника, при цьому рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Згідно з частиною п"ятою статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Водночас Наказом встановлено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов’язкові поля, передбачені системою.
При цьому формами документів у сфері закупівель не передбачено зазначення результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету.
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)", яким замовникам рекомендовано керуватись під час розроблення положення про тендерний комітет, визначено, що формою роботи комітету є засідання, які скликаються головою комітету та проводяться у разі потреби. При цьому перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводяться до відома членів комітету до початку засідання.
З огляду на викладене, оформлення протоколів засідання тендерного комітету здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету, присутніх на такому засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
|
|
|
29.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право встановити кваліфікаційний критерій «досвід виконання аналогічного договору».
Чи має право Замовник встановити в тендерній документації вимогу, що пропозиція учасника відхиляється, якщо з даним учасником замовник знаходиться на етапі позовів за неналежне виконання укладеного договору закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
20.01.2017 нашим підприємством як державним підприємством було розпочато процедуру закупівлі відкриті торги, а з 10.01.2017року наше підприємство змінило юридичну форму з Державного підприємства на Публічне акціонерне товариство (частка держави – більше ніж 50 %). Просимо надати роз’яснення: як повинен діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель: завершити процедуру, або внести зміни до документації тендерної, або скасувати та розпочату нову процедуру як ПАТ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по завершенню процедури закупівлі.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|