|
|
09.09.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Чи всі закупівлі, потреба в яких виникає в період дії воєнного стану, мають здійснюватися відповідно до Постанови Кабміну №169, з дати набрання чинності змін до Закону України «Про публічні закупівлі», тобто, з 10.09.2022?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.09.2022 № 3323-04/64632-06 "Щодо інформування про зміни в законодавстві", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F64632-06
|
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний час замовники відповідно до пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 укладають прямі договори. Через відсутність практики оскарження договорів по пункту 13 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 підкажіть будь ласка:
- хто може оскаржити укладення такого договору?
- як оскаржити укладення такого договору: орган, строки, форма звернення, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо моніторингу закупівель) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і 2 послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Виходячи з положень пунктів 55-67 Особливостей, законодавством передбачена можливість оскарження відкритих торгів, що відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас здійснення закупівлі шляхом укладення договорів згідно пункту 13 Особливостей не передбачає можливості оскарження до органу оскарження, однак не позбавляє особу права на оскарження у судовому порядку. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Також відповідно до частини п’ятої статті 7 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно з пунктом 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Дані автоматичних індикаторів ризиків застосовуються з урахуванням цих особливостей. Отже, у разі здійснення закупівлі згідно з пунктом 13 Особливостей, за результатами якої замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, передбачена можливість звернення до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону, зокрема до Держаудитслужби, у порядку здійснення контролю у сфері публічних закупівель або до суду. |
|
|
06.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "ЖМЕРИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 6" проводиться закупівля код ДК 021:2015 – 09110000-3 - Тверде паливо (вугілля кам’яне), № оголошення UA-2023-06-12-012297-a.
Замовник здійснює закупівлю за процедурою - Відкриті торги з особливостями. Предмет закупівлі – вугілля кам’яне.
Станом на сьогодні Національним стандартом для вугілля кам’яного є ДСТУ 7146:2010.
Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010, передбачено, підрозділ 3.1 доповнити приміткою: «Примітка. За згодою зі споживачем дозволено постачати суміші вугілля марок ДГ, Г, Ж та А з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242 та розмірами кусків, погодженими зі споживачем, але не менше ніж 6 мм.»
Таким чином, Національним стандартом ДСТУ 7146:2010 передбачено суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100).
Відомо, що в Україні зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється вугільна суміш ДГ/Ж/А (13-100):
- Патент на корисну модель № UA 77741 U від 25.02.2013 року;
- Патент на корисну модель №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до технічної специфікації тендерної документації Замовником закуповується, серед іншого, суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100) із якісними показниками встановленими у відповідності до ДСТУ 7146:2010. При цьому в технічній специфікації відсутні будь – які посилання на патент № UA 77741 U від 25.02.2013 року чи №UA 128364 U від 10.09.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Просимо надати роз’яснення:
1. Чи має право Замовник закуповувати суміш вугілля ДГ/Ж/А (13-100), яке передбачено Зміною №1 до ДСТУ 7146:2010 та разом з тим зареєстровані та діють 2 патенти, отримані на корисну модель відповідно до якої виготовляється суміш вугілля ДГ/Ж/А 13-100.
2. Якщо в технічній специфікації зазначені стандартні (якісні) характеристики суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) відповідно до ДСТУ 7146:2010, то яким чином Замовнику в технічній специфікації тендерної документації встановлювати предмет закупівлі:
суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) чи суміші вугілля ДГ/Ж/А (13-100) або еквівалент?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 430/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=df1bf379-08d1-4eb2-ae80-33b8ce0e3b34&lang=uk-UA
|
|
|
25.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В минулому році у ОТГ був договір на постачання газу для опалення з Нафтогазом, у лютому 2022 р. ОТГ взяла газу на 300 тис., компанія що поставляла газ не прислала акту наданих послуг з газопостачання адже наша ОТГ була в окупації і пошта не працювала і ми не знали про цей борг аж до 22 серпня 2023року, коли компанія написала нам на пошту що подає в суд на нас за несплату за поставлений газ. На данний час у нас немає договору ні з якими постачальниками газу адже школи і диткадки не працюють і газ нам поки не потрібен. Моє питання таке: чи можу я заключити договір з Нафтогазом на суму несплаченого в минулому році газу і якщо так, як обгрунтувати відсутність тендеру на 300 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", у запиті № 54/2019, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Крім цього, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), з питань, пов’язаних з діяльністю газопостачальної компанії, пропонуємо звертатися до Регулятора. https://apps.prometheus.org.ua/learning/course/course-v1:Prometheus+PPMEE101+2023_T1/home?fbclid=IwAR3dQeokagH-osH0NC2J_mfFC0oyEZ4lVa3u6vkI2Cwn0rIPv8KwdK-6gj0
|
|
|
30.06.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
У цьому календарному році Службою заплановано здійснити капітальний ремонт даху та капітальний ремонт підвального приміщення адміністративної будівлі у якому розташована наша організація. Проєктно-кошторисна документація розроблена окремо на капітальний ремонт даху та окремо на капітальний ремонт підвального приміщення. Вартість капітального ремонту даху складає 1 300 000,00 грн., вартість капітального ремонту підвалу складає 300 000, 00 грн.
При плануванні закупівель виникло питання щодо визначення предмету закупівлі. Настановою з визначення вартості будівництва зазначається, що «об’єкт – окремий будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а також їхня частина». Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: чи маємо ми право визначати кожну частину яка буде капітально ремонтуватись (дах, підвал) окремим об’єктом і укласти прямі договорі, чи нам необхідно підсумувати вартість двох закупівель та провести відкриті торги на кожну закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані ) та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З 23 червня 2023 року набув чинності наказ Міністерства економіки України від 03 квітня 2023 р. № 1811 “Про затвердження Змін до Порядку визначення предмета закупівлі” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2023 р. за № 943/39999), яким наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 р. № 708 “Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі” (далі - Порядок) в частині, що стосується порядку визначення предмета закупівлі робіт, приведено у відповідність до положень кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Так, виходячи з пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти). Згідно Настанов б’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Таким чином, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на об'єкт будівництва. Отже, при закупівлі робіт, визначення предмета закупівлі здійснюється за окремими об'єктами будівництва. При цьому відповідно до пункту 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
|