Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня . > Прошу дати відповідь на спірне > питання . > Чим в першу чергу при підготовці > тендерної документації, до > допорогових торгів , мають > керуватись Замовники ? > Наказом Державного підприємства > «Зовнішторгвидав України» №35 від > 13.04.2015 року , чи > Законом України «Про публічні > закупівлі» датованим 2016-м роком ?

Відповідь

13.03.2017

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

6527 / 6425

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору... Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором? З повагою.

Відповідь

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).

Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.

27.11.2017

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

6526 / 6672

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону Тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Просимо надати пояснення про які зміни іде мова. Договір має містити порядок змін умов проекту договору (як це прописпно в даному пункті)і що є доцільно за результатами аукціону так як може змінюватись строк, порядок оплати і ціна в залежності від того, що прописав замовник у вимогах тендерної документації. Чи порядок зміни умов уже підписаного договору відповідно до статті 36 Закону?

Відповідь

25.08.2018

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6524 / 6332

Вітаю. Наше підприємство приймає участь у відкритих торгах UA-2018-04-12-000421-a. Не погодившись із відхиленням нашої пропозиції ми подавали скаргу до АМКУ, яка була задоволена. На виконання рішення АМКУ замовник скасував свої незаконні рішення та замість того, щоб визначити наше підприємство переможцем закупівлі розпочав повторний розгляд нашої пропозиції та за такої самої причини відхилив повторно нашу тендерну пропозицію та обрав переможцем того ж учасника, що й до нашого звернення до АМКУ. Скажіть будь-ласка чи дозволяє Закон повторно розглядати тендерні пропозиції учасників, порушуючи при цьому строк розгляду пропозицій - 20 робочих днів, що передбачений законом. В такому випадку рішення АМКУ ніякої ролі не грає, оскільки ситуація з нашим відхиленням перейшла на те саме коло, що й була після першого відхилення нашої тендерної пропозиції. Як захистити наші права в цій ситуації, оскільки замовнику нічного не варто знову формально виконати ще одне рішення АМКУ та втретє відхилити нашу пропоизцію. Тим самим строк чинності тендерної пропозиції спливає, що може бути підставою для відміини торгів. Навіщо тоді взагалі Закон, якщо Замовник може й не виконувати його вимоги начебто в законний спосіб?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).

У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

19.01.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6524 / 6623

Щодо визначення Предмета закупівлі Чи можна визачити премети закупівель Річного плану закупівель на 2017 рік (з додатком) для одних предметів закупівлі за показником четвертої цифри класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», а для других – за показником п’ятої цифри. Конкретно: чи можна Лот №2: Електрокардіографи закупити поза межами відкритих торгів(за показником п’ятої цифри). Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання, а саме: грн 827 000,00 2017 відкриті торги 33120000-7 3110 Лот № 1: Ультразвукові діагностичні прилади грн 810 000,00 33124120-2 Лот №2: Електрокардіографи грн 17 000,00 33121500-9 З повагою Голова тендерного комітету Київського міського Палацу ветеранів Джурін В.П.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2