|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступного.
В комунальній установі в окремому приміщенні функціонує відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Триразове харчування дітей проводиться на підставі розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (від 23.08.2012 № 460 (зі змінами) (далі – Розпорядження), зареєстрованого Печерським районним управлінням юстиції у м. Києві від 30.08.2012.
У кошторисі на 2022 рік на харчування дітей за КЕКВ 2230 за предметом закупівлі код ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (харчування дітей)» закладено 105 000,00 гривень. У попередніх роках закупівля/спрощена закупівля не проводилася, а предметом договору було – відшкодування вартості продуктового набору за триразове харчування (готові страви – сніданок, обід, підвечірок) дітей, які відвідують відділення надання соціальних та реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю.
Харчування Замовник отримував тричі на день на базі дитячого дошкільного закладу (визначеного Розпорядженням), який розташований поряд із Відділенням. Кількість одиниць продуктових наборів, які мають відшкодовуватися не є сталою, а залежить від відвідування дітей і може варіюватися від одного до вісьмох наборів кожного дня (8 дітей – максимальна кількість) за попереднім замовленням Відділення.
У 2022 році, з врахуванням очікуваної вартості харчування на весь рік, виникла необхідність для проведення спрощеної закупівлі.
Питання:
1. Чи може Замовник оголосити спрощену закупівлю триразового харчування з 01.03.2022 (час достатній для проведення спрощеної закупівлі з урахуванням того, що закупівля може не відбутися), а до того часу отримувати харчування на базі дитячого дошкільного закладу за рахунок відшкодування вартості продуктового набору (вартість прямого договору складе не більше 20000 гривень)?
2. Чи може бути предметом закупівлі ДК 021:2015 1589000-3 «Продукти харчування та сушені продукти різні (відшкодування вартості продуктового набору за харчування дітей)», оскільки продукти для харчування уже придбані Виконавцем за результатами закупівлі/спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону. А питання визначення предмета закупівлі висвітлено в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Останнім часов, багато замовників в тендерних документаціях по закупівлі газу та електричної енергії (відкриті торги, спрощені закупівлі), вказують формулу, у якості методики розрахунку цінової пропозиції. Обгрунтовують введення цієї формули у тендерній документації за для виключення демпінгу з боку учасників. Сама формула містить показники, які є офіційно встановленими на державному рівні та встановлені нормативно-правовими актами, а також відсоток маржі учасників-постачальників, який може бути закладено при розрахунку. Замовник встановлює фіксований відсоток маржі та вказує, що маржа при розрахунку цінової пропозиції не може бути від'ємною та якщо маржа при розрахунку від'ємна, тендерна пропозиція учасника відхиляється. Питання: чи може Замовник встановлювати таку вимогу у тендерній документації, стосовно від'ємної маржі та чи має право Замовник відхиляти учасників на етапі оцінки тендерних пропозицій, якщо маржа від'ємна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
При цьому у відповідності до статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
26.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго ранку! Чи можливо віднести за 5-им знаком класифікатора ДК 021:2015 різні види страхування не окремими лотами, а окремими закупівлями (наприклад: застосувати 5 знак при розбивці обов"язкових та добровільних видів страхування, так як це різні види затрат). Заздалегідь вдячна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 02.08.2017 № 3302-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%BB%D0%BE%D1%82
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно коду кваліфікації станом на 19.04.2020 р. вже укладено договорів на суму, що значно перевищує 50 т.грн. Виникла потреба у проведені закупівлі на суму 100 грн. за тим же кодом кваліфікації . Яку процедуру закупівлі необхідно застосовувати: -Звіт про укладений договір чи Спрощену процедуру закупівлі? ( підприємство монополіст).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 991/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7e12d2e6-87b1-4b8a-b13a-a39099252914&lang=uk-UA
|