|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5,6,12,13 частини 1 та ч. 2 ст. 17 Закону. Яким чином учасник підтверджує відсутність зазначених підстав. Проставляє в електронній системі тільки позначку про відсутність підстав чи повинен завантажити довідку в довільній формі. Як правильно прописати в тендерній документації Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
06.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В технічних вимогах до спрощеної закупівлі, а саме до предмету закупівлі "Капітальний ремонт спортивного залу НВК (за кодом ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) містяться об"єми робіт, тобто дефектний акт, який містить об’єми робіт (найменування робіт і витрат, їх кількість та одиниці виміру), а "Підсумкова відомість ресурсів" не відображається. Чи є обов"язковим вказувати в технічних вимогах до даного предмету закупівлі "Підсумкову відомість ресурсів"? Якою нормативно-правовою базою слід керуватися? Дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Так, Законом передбачено, що під час проведення спрощеної закупівлі в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначається інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі. При цьому технічні характеристики до предмета закупівлі встановлюються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Разом з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (зі змінами), Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, що стосуються державних будівельних норм (ДБН), пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Довідково повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючи нормами п.7.2. ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі:
- укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;
Враховуючи п.5 постанови КМУ від 25.11.1999 року №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між замовником і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством, та п.56 Постанови Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством.
У разі якщо переможець конкурсу є фізична особа, з якою не можливо заключити договір, та у разі якщо дана особа передасть право на твір іншій організації, можемо ми заключити договір без використання спрощеної закупівлі, відповідно до п.7 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Як бути в ситуації, коли пройшли сроки про публікацію за процедурою Звіт про укладення договору?! Тобто, договір укладений 04.05.2020 р., але потрапив до рук тільки 02.06.2020р. і у зв'язку з цим , не було зроблено також змін до річного плану, щодо цього договору .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупрівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо розяснити позицію Мінекономіки стосовно можливості закінчення (укладання договорів) за результатами допорогових закупівель з використанням ЕСЗ на суму більше 50-ти але меньше 200 тис. грн., які були розпочаті до 19.04.2020 року але не закінчені до цієї дати.
Позиція Лілії Кулик викликала надзвичайну дискусію:
https://infobox.prozorro.org/articles/chi-vidminyati-doporogovi-zakupivli-pislya-19-kvitnya-2020-roku
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|