Як відомо, 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими в Україні діють нові ставки туристичного збору. Раніше їх розмір встановлювався у відсотках до вартості номеру, а з 1 січня 2019 року у відсотках від мінімальної зарплати: до 0,5% для українських туристів та до 5% для іноземних туристів. Конкретну ставку туристичного збору повинна визначити кожна окрема сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаної територіальної громади для свого населеного пункту.
Мінекономрозвитку підтримує зміну принципу нарахування туристичного збору. Такий підхід дозволяє не тільки індексувати величину збору, але й запобігає зловживанням. Раніше готелі могли «на папері» занижувати ціни на розміщення, щоб зменшити обсяги туристичного збору сплаченого до місцевих бюджетів.
Водночас, Мінекономрозвитку звертає увагу на те, що в абсолютному вимірі в 2019 році туристичний збір не може перевищувати 20,86 грн за добу розміщення для українських туристів та 208,65 грн (близько 6,5 євро) для іноземних туристів. Граничні розміри туристичного збору цілком відповідають світовій практиці. Ставки різняться від 1 до 9 євро. Наприклад, в Римі він становить від 3 до 7 євро в залежності від класу готелю.
Крім того, в Україні місцеві ради можуть ухвалити рішення про встановлення нульової ставки туристичного збору, якщо дійдуть висновку, що економічний ефект від залучення додаткових туристів компенсує витрати на відновлення інфраструктури населеного пункту.
В 2003 році також було виявлено, що ринок готельних послуг не чутливий до змін в ставках збору - скасування готельного збору майже не позначилось на цінах українських готелів.
Оскільки, розвиток та просування дестинацій є в першу чергу завданням місцевих громад, Мінекономрозвитку розцінює новий туристичний збір як ефективний інструмент регулювання туристичної галузі на місцевому рівні.