Степан Кубів та Японська федерація бізнесу “Кейданрен” обговорили можливі інвестиційні проекти в Україні

30 травня 2017 року у Києві відбулося  VII спільне засідання  Комітету економічного співробітництва Японської федерації бізнесу “Кейданрен” та координаційної Ради з економічного співробітництва з Японією Мінекономрозвитку під спільним головуванням Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубів та Голови  Комітету Теруо Асада.

Відкриваючи зустріч, Степан Кубів відзначив важливість посилення українсько-японської співпраці в усіх ключових сферах та галузях та додав, що Україна має “недоторгований” обсяг зовнішньої торгівлі на суму приблизно $ 6 млрд на рік. При чому Японія посідає одне з перших місць найбільш перспективних країн-партнерів України.

“Згідно нещодавнього дослідження групи експертів - розробників Експортної стратегії України, Японія посідає 5-те місце серед країн, з якими Україна недоторговує. Японія також входить до ТОП-20 найбільш перспективних країн з точки зору розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва” - відзначив Степан Кубів.         

Теруо Асада погодився, що обсяги взаємної торгівлі між Україною та Японією є незадовільними та можуть бути суттєво збільшені. На його переконання посилення взаємодії має включати розвиток інфраструктурних проектів, пасажирських та вантажних перевезень, машинобудування, ІТ-сфері, співпрацю в енергетиці, екології, агропромисловому комплексі .

“Ми вважаємо, що зараз мало прямих інвестицій з Японії до України, але прогрес реформ очевидний. Тож ми будемо пропагувати Україну японському бізнесу як надійного та перспективного партнера. Ми провели серйозне дослідження серед японських компаній і визначили очікування щодо України. Передусім це має бути продовження успішно розпочатої роботи Уряду з покращення бізнес-клімату. Сьогодні [на засіданні “Кейданрен”] треба напрацювати практичні рішення для спільних проектів та збільшення обсягу інвестицій в Україну,  бо інтерес японських компаній сьогодні дуже серйозний”, - наголосив Теруо Асада.

Теруо Асада зауважив вигідне розташування України, її відмінні логістичні можливості та високий фаховий потенціал.

“Україна також має високий рівень освіти, кваліфікація фахівців висока, а вартість залучення їхньої праці дуже конкурентна. Це дуже добре для інвесторів, які планують входити на український ринок”, - розповів Теруо Асада.

Степан Кубіва додав, що наразі успішно реалізовано проект реконструкції міжнародного аеропорту “Бориспіль” на основі пільгового кредиту, продовжиться реалізація проекту модернізації Бортницької станції аерації.

“Одним із найбільш перспективних напрямків українсько-японської співпраці є агробізнес, зважаючи на величезний сільськогосподарський потенціал української землі. Продовжимо виведення на ринок Японії української м'ясо-молочної продукції, а також продовження проектів сільськогосподарського машинобудування для малих фермерств, розвиток логістики та інфраструктурних об’єктів в АПК, розвиток smart farming, можливого залучення експертної та фінансової допомоги з боку Японії для забезпечення мережі національних референс-лабораторій і лабораторій офіційного контролю високоточним обладнанням”, - відзначив Степан Кубів.

Він наголосив на важливості продовження співпраці у сфері охорони навколишнього середовища, у т.ч. визначення можливостей для спільних проектів на території зони відчуження Чорнобильської АЕС, співпрацю у сфері інновацій, подальший обмін бізнес-місіями та інші проекти.

Довідково

«КЕЙДАНРЕН» - це впливова японська федерація бізнесу, яка об'єднує найбільші компанії країни, великі галузеві асоціації, економічні групи. «Кейданрен» вважається підприємницьким лобі Японії та аналітичним центром японського підприємництва. «Кейданрен» вивчає широкий спектр внутрішніх і зовнішньоекономічних проблем, готує відповідні рекомендації для уряду, здійснює дослідження ринків, підтримує контакти з організаціями приватних підприємців інших країн.

Членами «Кейданрен» є близько 80 провідних представників фінансово-промислових кіл, 1609 організацій, серед яких 1295 компаній, 129 промислових асоціацій та 47 регіональних економічних організацій.