27 лютого Кабінет Міністрів України ухвалив розроблену Мінекономрозвитку разом із Державною службою статистики Програму розвитку державної статистики до 2023 року. Програма визначає стратегічні напрями та завдання розвитку державної статистики, а також очікувані результати.

“Державна статистика потребує реформування. Наша головна мета - забезпечити українське суспільство якісною, об’єктивною та доступною статистичною інформацією, що відповідає сучасним потребам. Ми повинні застосовувати світові стандартам в сфері збору та аналізу статистичних даних”, - підкреслив Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.

Реалізацію Програми здійснюватиме Держстат разом із усіма заінтересованими органами державної влади протягом 2019-2023 років.

Програма розвитку статистики передбачає модернізацію державної статистики через імплементацію міжнародних стандартів та регламентів ЄС та повний перехід до процесно-орієнтованої системи виробництва статистичної інформації (GSBPM), а також використання інформаційних технологій (спеціального програмного забезпечення для подання та обробки статистичної звітності, конструктори електронних форм звітності та інше).

Іншим важливим напрямом реформування державної статистики стане забезпечення відкритості та доступності статистичної інформації. Зокрема, це означає створення сучасного, більш зручного для користувача (“user-friendly”) веб-порталу Держстату та його мобільної версії, забезпечення широкого доступу користувачів до мікроданих (щодо зайнятості населення, стану домогосподарств тощо), активізацію комунікацій щодо результатів діяльності Держстату і даних його досліджень, а також в цілому підвищення рівня статистичної грамотності суспільства через відповідні навчальні програми в закладах середньої та вищої освіти, інформування в ЗМІ та інше.

Програма передбачає зменшення звітного навантаження на респондентів, що надають статистичні дані для подальшого аналізу. Досягти цього можливо через збільшення кількості несуцільних статистичних спостережень (вибіркових) та запровадження методів моделювання, використання сучасних методів та технологій збору даних, розширення використання адміністративних даних, у тому числі на регіональному рівні, запровадження безкоштовного звітування респондентами до органів державної статистики в електронному вигляді.

Водночас Степан Кубів наголошує: “Важливим завданням, яке ми ставимо собі в Програмі є ефективний моніторинг Цілей сталого розвитку до 2030 року ООН. В системі збору та аналізу статистичної інформації буде створено механізм взаємодії між виробниками статистичної та адміністративної інформації, необхідної для забезпечення моніторингу ЦСР до 2030 року на національному рівні”.

Серед важливих нововведень Програми розвитку статистики також -  запуск двох нових вибіркових обстежень домогосподарств: “Статистика доходів і умов життя” (європейський аналог - EU-SILC) та обстеження бюджетів домогосподарств (HBS), а також модернізація показників підрахунку національних рахунків, у тому числі показника ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Це необхідно для гармонізації і можливості порівняння фізичних обсягів валового внутрішнього продукту за категоріями кінцевого використання країн ЄС та кандидатів на членство в ЄС.

Важливим компонентом реалізації Програми також є розвиток людського капіталу і підвищення рівня професійної компетенції співробітників органів державної статистики. У найближчий час, зокрема, передбачено гармонізацію освітніх програм підготовки фахівців у галузі статистики з європейськими стандартами, зокрема з Магістерською програмою з офіційної статистики ЄС (EMOS), удосконалення системи підвищення кваліфікації персоналу та вивчення мов Ради Європи.