Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А). Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів. Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»? Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать: - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; - окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку. Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.

27.07.2022

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

2065 / 2119

Директор підприємства/Замовник процедури закупівлі надає довіреність співробітнику підприємства (заступнику) представляти інтереси та виступати від імені підприємства з питань здійснення публічних закупівель. Чи несе відповідальність директор підприємства за правильність здійснення закупівлі? Чи може головний бухгалтер підприємства надати аналогічну довіреність заступнику на право підпису документів з питань здійснення публічних закупівель?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Питання підписання правочину особами висвітлено у запиті № 488/2022 за посиланням: https://www. me.gov.ua/InfoRez/Details?id=868f601a-340e-4931-9bff-a815d3bd0cd1&lang=uk-UA
При цьому, частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) Державна аудиторська служба України є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

25.07.2022

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

2090 / 2211

Добрий день. Виникла потреба в закупівлі предметів та матеріалів у серпні 2022 року на суму 40000 грн. (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки) При цьому, у березні 2022 року вже підписано прямий договір з аналогічним кодом ДК (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки). Питання - нова потреба в закупівлі сумується до попередньої та потрібно проводити спрощену закупівлю, чи це новий предмет та можна підписати прямий договір? Дякую!

Відповідь

29.03.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3271 / 3234

Відповідно до абзацу четвертого та п’ятого пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. В Служби, як замовника, є постійна потреба в отриманні електронних комунікаційних послуг, які відповідно до абзацу четвертого пункту 2 частини другої статті 40 Закону можуть бути надані лише певним суб’єктом господарювання та надавалися ним з 01.01.2022. Аналогічна ситуація з послугами, пов’язаними з програмним забезпеченням. Станом на сьогодні між замовником та суб’єктами господарювання договори з надання вищезазначених послуг не укладені, переговорна процедура не розпочата. 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанова № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі – Постанова 169). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови 169 установлено, що в умовах воєнного стану: оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України» та «Про оборонні закупівлі». Ураховуючи, що у замовника є потреба в отриманні вищезазначених послуг протягом року та отримуються ним з 01.01.2022 прошу надати консультацію (рекомендацію) з наступних питань: 1. Чи може замовник укласти договір відповідно до Постанови 169 на надання послуг з 01.01.2022 по 31.12.2022? 2. Чи може замовник при укладанні договору відповідно до Постанови 169 застосовувати норми частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України та встановити, що умови договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 01.01.2022?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.

При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).

З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.

Водночас до введення дії постанови № 169 закупівлі здійснювалися відповідно до Закону, який передбачав можливість застосування переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання.

Поряд з цим, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Ураховуючи норми Закону, можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, зокрема у випадку відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. У інших випадках (за наявності конкуренції) застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України суперечить вимогам Закону.

Разом з тим, положення постанови № 169 також передбачають дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель, якими згідно із Законом є, зокрема такі як: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Ураховуючи інформацію, зазначену в запиті, та з огляду на положення вищевказаних нормативно-правових актів, при укладенні договору про закупівлю згідно з постановою № 169 застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України вбачається можливим у тому випадку, якщо до його укладення замовником було розпочато переговорну процедуру закупівлі (проведені переговори) у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, яку не було завершено у зв’язку з настанням воєнного стану.

09.02.2022

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

2187 / 2314

Доброго дня! Мною отримано відповідь на запит 96/2022, у якій надано посилання на відповідь https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124. Так, у вищевказаному листі не міститься відповідь на питання щодо аналогічних робіт. В Законі «Про публічні закупівлі» не міститься нормативного визначення поняття «аналогічні роботи». З огляду на викладене, з метою визначення можливості чи не можливості проведення переговорної процедури замовником необхідно чітко встановити які роботи вважаються аналогічними в розумінні закону та за якими критеріями встановлюється така аналогічність. Таким чином, повторно прошу надати відповідь на питання. Чи вважаються аналогічними роботами в розумінні Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які за кодом ДК є аналогічними?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2