|
20.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ІВПіМ НААН (далі -Інститут)є державною (бюджетною) науковою установою. На підставі укладених договорів Інститут виконує різноманітні накові дослідження, надає наукові обгрунтування та рекомендації з поставлених замовниками питань, тощо. Деякі наукові висновки, рекомендації, проекти Інститут може надати на підставі проведених аналізів, досліджень, спеціалізованих консультацій сторонніх організацій та підприємств. Для отримання зазначених результатів аналізів, консультацій Інститут укладає з сторонніми організаціями договори субпідряду, за якими Інститут оплачує організаціям надані "послуги". Фактично, Інститут замовляє послуги сторонніх організацій для виконання основного договору із Замовником з його відома та за кошти Замовника науково-дослідних робіт,які передбачені калькуляцією основного договору та перераховані на рахунок Інституту для забезпечення організації виконання договору, в тому числі для залучення цих сторонніх організацій.
Запитання:
чи трактуються укладені та оплачені Інститутом договори із сторонніми організаціями на надання певних послуг закупівлею за державні кошти, до яких застосовуються норми законодавства про публічні закупівлі?
чи у зв'язку з тим, що кошти якими Інститут розраховується за надані послуги отримані ним від основного замовника цих послуг саме з призначенням "на залучення послуг сторонніх організацій" на такі договори не розповсюджуються тендерні процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Підприємство) звертається для отримання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель.
Відповідно до п.3. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Підприємство є замовником у розумінні Закону та застосовує Закон у випадку якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Крім того, Статутом Підприємства, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 року № 167, передбачено, що однією із цілей створення Підприємства є комерційна діяльність для отримання прибутків та поповнення міського бюджету, Підприємство може надавати послуги як фізичним так і юридичним особам, в тому числі шляхом участі у тендерах, та має право здійснювати господарську діяльність на основі повної господарської самостійності. Підприємством можуть надаватися послуги (виконуватися роботи), зокрема, - ремонтні та будівельні роботи, знесення аварійних та інших об'єктів (ст. 3.2.11. Статуту). Надання таких послуг (виконання робіт) передбачає використання певних матеріалів та/або залучення субпідрядних організацій.
Оскільки підприємство є замовником в розумінні Закону, враховуючи ч.3 ст. 41 Закону, якою забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом просимо надати відповідь на питання:
1. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів та/або послуг, необхідних Підприємству для виконання господарських договорів, укладених з іншим підприємствам (установам, організаціям), в тому числі за результатами перемоги у процедурі закупівлі, проведеній іншими замовниками?
2. Чи потребують включення до річного плану закупівель потреби у закупівлі товарів (робіт, послуг), які не є потребами власне Підприємства, але необхідні підприємству для надання послуг (виконання робіт) іншим підприємствам (установам, організаціям) на платній основі?
3. Чи потребують проведення процедур, передбачених Законом, закупівлі матеріалів та/або послуг, що необхідні Підприємству для здійснення господарської діяльності та реалізації своїх послуг на платній основі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
10.04.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків здійснюється у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Запорукою законного внесення замовником торгів змін до умов договору про закупівлю є сам факт настання зазначеної події на товарному ринку (коливання ціни в межах 10 відсотків), належне документальне підтвердження такого факту на внутрішньому ринку з прив’язуванням до конкретного органу, організації чи іншого джерела цінової інформації. Чи є правомірним укладання додаткової угоди про підвищення ціни товару без обгрунтування, як що ні, то яку відповідальність несе Замовник або Постачальник?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2017 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
При цьому питання щодо відповідальності осіб висвітлено у відповіді на запит № 183/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dfdd850c-caa5-4432-886f-d38560e06ad7&lang=uk-UA
|
|
15.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, контрольно-аналітичним відділом який був створений при Житомирській міській раді, був проведений моніторинг закупівель, а саме оприлюднення звітів про укладені договори в системі Прозоро між КП ЖТТУ та іншими контрагентами. За результатами перевірки вони написали в порушення, що не оприлюднені скан-копії самих договорів, що це на їх думку є ОБОВ'ЯЗКОВИМ і згідно ст.10 ЗУ "Про публічні закупівлі" і це є порушення даного Закону України.
Просимо, Вас дати роз'яснення:
1. Чи є обов'язковим оприлюднення безпосередньо самої скан-копії тексту договора?
2. Чи не оприлюднення такої скан-копії є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ?
3. Якщо не оприлюднення скан-копії тексту договору є порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" то якою нормою законодавства це регулюється та яка відповідальність за не оприлюднення скан-копії тексту самого договору?
Дякуємо за увагу.Чекаємо на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 86/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8067b3f-e2c0-4a93-b549-356023f05d29&lang=uk-UA
|
|
21.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
|