|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Отже, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції та приймає рішення щодо відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації у конкретних випадках.
Водночас підстави для відхилення тендерної пропозиції визначені у статті 30 Закону та є вичерпними.
При цьому відповідь на питання, повязані із забезпеченням тендерної пропозиції, викладено у запиті № 785/2017, з якою пропонуємо ознайомитись за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3f2976a-b1e7-45c7-8127-82974b499fca&lang=uk-UA
|
За результатом проведення відкритих торгів підписано договір на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща". Сума ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ 28 220 000, 00 грн. Термін дії основного договору до 20 грудня 2022 року. Станом на сьогодні основний договір виконано на 11 000 000, 00 грн. (підписано відповідні акти та оплачено роботи замовником). Для можливості продовження виконанння робіт по основному договору, виникла необхідність у додаткових роботах, що не заперечується замовником (наявні відповідні протоколи, акти обстежень об'єкту будівництва). Замовником замовлено коригування проекту, з метою включення до нього додаткових робіт. Після проведення коригування роекту, вартість додаткових робіт, без яких неможливо продовдити виконанння робіт по основному договору, СТАНОВИТЬ 13 700 000, 00 грн. (48% вартості суми основного договору).
Отже є підстави та необхідність проведення переговорної процедури на підставі по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера).
ЗАМОВНИК трактуючи п.5 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" стверджує, що може провести переговорну процедуру по закупівлі додаткових робітна на суму ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % ВІД СУМИ ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ, тобто 5 500 000, 00 грн. (від суми 11000 000, 00 грн.). Мотиви замовника - так робили завжди.
Запитання.
1. Чи законним є твердження Замовника про можливість проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" на суму додаткових робіт, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 50 % СУМИ ВИКОНАННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ?
2. Чи правильно розуміє Учасник, що проведення переговорної процедури по п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" можливе на суму додаткових робіт, що не перевищує 50 % суми основоного договору, тобто 14 110 000,00 грн (від суми 28 220 000, 00 грн.)?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Згыдно статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
У технічних специфікаціях може зазначатися інформація про передачу прав інтелектуальної власності на предмет закупівлі. У разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.
У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
З огляду на викладене, замовник самостійно затверджує тендерну документацію з дотриманням вимог законодавства.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:5) чи може новий розпорядник коштів місцевого бюджету у січні 2021 року, і якщо так - то у яких випадках (за дотримання яких умов), забезпечити організацію закупівель закладами, установами та організаціями, що мають бути передані у власність сформованих територіальних громад, за спрощеною закупівлею або без застосування процедур відкритих торгів, для того, виключно на період здійснення державної реєстрації та оприбуткування у нових власників/балансоутримувачів відповідного майна чи об’єктів майнових прав?
|