|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз’яснення щодо застосування норм Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме чи є відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача за надані комунальних послуг Орендарю (опалення, вода та каналізація, електроенергія) предметом закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та чи потрібно їх зазначати у річному плані закупівель?
Відповідь прошу надіслати у сканованому вигляді (формат – pdf) на мою електронну пошту: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті № 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про публічні закупівлі" надати нам офіційне роз'яснення з приводу оприлюднення укладених договорів про закупівлю без використання електронної системи закупівель, а саме: чи є обов'язковим оприлюднення сканованої копії договору про здійснену закупівлю без використання електронної системи закупівлі разом зі звітом про укладення договору про закупівлю, якщо сума договору не перевищує 50 тисяч гривень?
Чи достатнім буде оприлюднення лише звіту про здійснену закупівлю без використання електронної системи закупівлі з посиланням на укладений договір?
Чи є порушенням укладати один договір, який містить в собі різні предмети закупівлі, якщо сума договору не перевищує 50 тисяч гривень?
Чи потрібно заключати договір по кожному предмету закупівлі, відповідно за різним кодом ЄЗС, окремо (тобто по кожному коду інший договір)?
Чи можливий варіант закупівлі різних предметів закупівлі (за різними кодами ЄЗС) в одному договорі, але при цьому оприлюднювати звіт по кожному виду закупівлі з посиланням на цей договір, або оприлюднення лише тієї частини такого договору, яка стосується конкретного коду ЄЗС? Оскільки, в такому разі оприлюднення всього договору буде вважатися недостовірною інформацією.
Запитувану інформацію прошу надати у визначений законом строк на електронну адресу: [email protected]
26.05.2020 р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 627/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозцій/пропозицій документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Якщо учасник наклав КЕП/ЕЦП на всю пропозицію, а не на кожен документ пропозиції окремо, чи вважаються такі документи оригіналом електронного документа?
Чи має право замовник у спрощеній закупівлі вимагати від учасника скановані документи пропозиції, що складені безпосередньо учасником, завірені підписом уповноваженої особи та відбитками печатки у разі накладання кеп/ецп на всю пропозицію, а не на кожен електронний документ окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
У зв'язку з набуттям чинності 19.04.2020 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", просимо надати роз'яснення стосовно наступного положення даного Закону.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону передбачено "5. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису."
Оскільки, відповідно до положень Закону всі тендерні пропозиції (в т.ч. документи у їх складі) подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель,в тому числі, у вигляді сканованих копій оригіналів документів складених учасником (наприклад копія статуту), то відповідно до вищезазначеного положення (частина 5 статті 22 Закону) мається на увазі що:
1. замовнику забороняється вимагати засвідчення підписом та печаткою учасника документів у складі тендерної пропозиції, що надані через електронну систему закупівель з накладанням КЕП на всю тендерну пропозицію (підписання КЕП тендерної пропозиції учасника)?
або
2. кожен документ, що завантажено в електронну систему у складі тендерної пропозиції учасника, має бути надано з накладенням КЕП уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Визначення поняття “електронний документ” наведено в статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Таким чином, Закон містить заборону стосовно встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо засвідчення печаткою та підписом уповноваженої особи учасника документів тендерної пропозиції, які є електронними документами в розумінні Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону.
Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію.
Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання:
1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника?
2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис?
3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом?
4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону?
5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію?
6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|