|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати письмову відповідь на наступні питання:
1.Згідно з рішенням Постійно діючої комісії адміністративної колегії Антимонопольного комітету нам, як замовнику, чи належить відмінити відхилення пропозиції ТОВ «ЛАЙТ КАМЕРА ГО» та продовжити процедуру відкритих торгів у термін 30 днів, тобто до 24 листопада 2021 року в рахуванням наступного.
18 листопада 2021р. управлінням подано позов немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України до Окружного адміністративного суду міста Києва. У разі, якщо ця справа не буде розглянута, як належить поступити: виконати рішення АМКУ на яке подано скаргу, або не вчиняти ніяких дій до прийняття рішення Окружним судом м. Києва?
2.Чи має право Антимонопольний комітет України накласти штрафні санкції за невиконання рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Кодексу заходів забезпечення позову. Так, згідно з частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. Для вжиття заходів забезпечення позову слід звертатися із заявою до суду.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель, здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, належать до компетенції Держаудитслужби.
|
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Гідремсеврвіс" приймало участь у спрощеній процедурі закупівлі по "Гідрохімічній промивці теплообмінників на ТРП №3 та ТРП №5" ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-26-000201-a, замовником виступає Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство". 05.08.2021 року відбувся аукціон за результами якого ТОВ "Гідроремсервіс" було запропоновано найнижчу ціну. 09.08.2021 року Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" прийняло рішення про відхилення тендерної пропозиції та прийняло рішення, згідно Протоколу №58 від 09.08.2021 року про дискваліфікацію ТОВ "Гідроремсервіс".
Звертаємостя до Вас із проханням звернути увагу на цю закупівлю, тому що на нашу думку курівником Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" було порушено ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: з самого початку було порушено принцип «добросовісна конкуренція серед учасників», замовником було зазначено у тендерній документації реагент для гідрохімічної промивки теплообмінників ЛВХ-4.2, який виготовляє тільки одна фірма, яка є другим учасником цієї закупівлі, «об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі» та «запобігання корупційним діям і зловживанням». По даній закупівлі були вставлені дискримінаційні вимоги до учасників, що порушує п. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо Вас прийняти міри, щодо даного замовника та не допустити використання корупційних схем по даному питанню.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини двадцятої статті 14 Закону учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН-СТАЙЛ» приймало участь у процедурі відкритих торгів - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-03-10-001771-a (надалі - Закупівля) у якості Учасника - (надалі Учасник). Замовником цих торгів є - Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня № 3" - (надалі Замовник). 01 квітня 2021 року учасник був визначенний переможцем Закупівлі та оприлюднюється повідомлення про намір укласти договір (Протокол № 61). Протоколом № 62 від 05 квітня 2021 року Замовник відхилив пропозицію Учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Учасник оскаржує це рішення Замовника до АМКУ. Своїм рішенням № 8898 – р/пк-пз від 23.04.2021 Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) зобов’язує Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції, Замовник скасовує своє рішення, а також відміняє процедуру Закупівлі. Це рішеня також було оскаржено Учасником до Колегії. 04 червня 2021 року Колегія своїм рішенням № 12652-р/пк-пз зобов’язує Замовника скасувати рішення про відміну процедури Закупівлі. Замовник виконує рішення Колегії, та 10 червня 2021 року Протоколом № 83 ВДРУГЕ визначає Учасника переможцем, та ВДРУГЕ оприлюднює повідомлення про намір укласти договір. Таким чином, Учасник в рамках однієї Закупівлі, має ДВА протокола про визнання його Переможцем, ДВА повідомлення про намір укласти договір, та вдруге його тендерна пропозиція оскаржується. Просимо надати пояснення яким чином Замовник має можливість визначати перемеможця однієї Закупівлі декілько разів та скількі разів Замовник має право визначати переможця. Яким чином оскарження рішення по переможцю від 01 квітня 2021 року можливо оскаржити 18 червня 2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.
Виходячи з частини вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язує замовника повністю або частково скасувати свої рішення, відновивши процедуру закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Своєю чергою, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю здійснюється замовником за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції згідно з Законом (частина п’ятнадцята статті 29 Закону).
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення щодо дій замовника у наступному випадку.
08.06.2021 замовник прийняв та оприлюднив рішення щодо відхилення першого з трьох учасників відкритих торгів. Перший учасник з таким рішенням замовника не погодився і 09.06.2021 подав скаргу до Колегії, Колегія 11.06.2021 прийняла цю скаргу до розгляду, рішення про прийняття скарги до розгляду було розміщено в електронній системі закупівель 14.06.2021.
Питання:
Чи повинен замовник за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду (бо за поясненнями електронного майданчика, як тільки це рішення Колегії буде оприлюднено, електронна система заблокує здійснення будь яких дій замовником щодо наступних двох учасників)?
Якщо замовник повинен за Законом продовжити розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то якими нормами Закону при цьому замовник повинен керуватися, враховуючі, що у другому абзаці ч. 17 ст. 18 Закону зазначається, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, …, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі?
Якщо замовник повинен за Законом продовжувати розгляд тендерної пропозиції другого учасника до оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду, то чи має право замовник за Законом у цей період прийняти та оприлюднити рішення, наприклад, про визначення другого учасника переможцем у відкритих торгах та оприлюднити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю?
Якщо електронна система після оприлюднення рішення Колегії про прийняття скарги до розгляду блокує вчинення дій замовником стосовного другого учасника, то у разі якщо Колегія прийме за результатами розгляду скарги рішення на користь замовника, то коли і як поновлюються строки стосовно розгляду замовником тендерної пропозиції другого учасника і якими статтями Закону це регулюється?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі установлений статтею 18 Закону.
Питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Будьте ласкаві, розгляньте не типову ситуацію. В закупівлі наявні 2 рішення АМКУ за скаргами учасників стосовно того самого предмета закупівлі та того самого учасника. А саме: перша скарга від учасника базувалась на вимозі оскарження рішення про обрання нас як переможця на підставі того, що наше обгрунтування аномально низької ціни не є обгрунтованим. Рішенням АМКУ було прийнято задовільнити скаргу учасника та скасувати рішення про визнання нас переможцями. В цей же період подано ще одну скаргу від іншого учасника, який так само оскаржував нашу перемогу на підставі не коректного на його думку пояснення про аномально низьку ціну нас як переможця. Рішення АМКУ було не задоволено скаргу 2 учасника стосовно скасування рішення про обрання нас переможцями. Замовник в результаті двох рішень прийняв рішення про відхилення нас, як переможця закупівлі на підставі першого рішення АМКУ. Як діяти в даній ситуації? Чи повинен Замовник був прийняти 2 протоколи: а саме: виконати рішення АМКУ по першій скарзі і відхилити нашу пропозицію. І прийняти через пару днів другий протокол, яким виконати друге рішення АМКУ і не скасовувати протокол про обранння нас переможцями. Чи вважається, що Замовник не виконав друге рішення АМКУ, яке було прийнято останнім. Чи не допустив АМКУ порушення розглянувши скаргу, по якій вже є рішення стосовно того самого питання і по тому самому предмету закупівлі. Оскільки двічі відбулося оскарження ПЕРЕМОЖЦЯ за предметом скарги "не аргументована аномально низька ціна" і 2 різні рішення АМКУ. Дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право, зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Відповідно до з статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Разом з цим, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
|