Водночас відповідно до Положення  про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400  (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами;  у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F62315-06
Так, порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва затверджені постановою Кабінету Міністрів України від від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі- Порядок). Згідно з пунктом 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) (далі - калькуляція собівартості товару) за формою згідно з додатком 2 та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Відповідно до пункту 4 Порядку виробник товару несе персональну відповідальність за зміст, достовірність, актуальність, повноту та коректність інформації, яка подається ним відповідно до пункту 4 цього Порядку.
Згідно з пунктами 13-15 Порядку учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.Товар може бути виключено з переліку на підставі відповідних рішень уповноважених органів, прийнятих в межах їх повноважень з проведення заходів нагляду та контролю, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), або за рішенням суду в межах господарського чи кримінального провадження в частині надання виробником товару недостовірної інформації про рівень локалізації товару. Уповноважені органи протягом трьох робочих днів з дати прийняття таких рішень повідомляють Мінекономіки листом про такі рішення, позивачі надають до Мінекономіки відповідні рішення суду. Адміністратор електронної системи закупівель вчиняє дії з виключення товару з переліку на підставі листа Мінекономіки, наданого за результатами опрацювання відповідних рішень уповноважених органів або рішень суду. Товар, виключений з переліку на підставі пункту 14 цього Порядку, не може бути повторно внесений до переліку протягом двох років з дати його виключення.
Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. 

Пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. 
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

У свою чергу, відповідно до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (із змінами), Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Також повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
З огляду на зазначене, з порушеними у запиті питаннями, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, зокрема до Державної аудиторської служби України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.