|
|
06.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, надав інформацію в довільній формі про відсутність пов'язаних осіб. Чи має право замовник перевіряти на предмет наявності пов'язаних осіб серед всіх інших учасників, які подали пропозиці. Якщо так, то яким чином це здійснити на практиці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник самостійно під час проведення процедур закупівель перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Інформація про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 та від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 05.08.2016 р. № 3302-06/24782-06 Щодо здійснення закупівлі робіт:
відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (далі - ДСТУ), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293.
Відповідно до положень ДСТУ:
до будівельних робіт віднесено: будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи (п. 3.2);
при визначенні вартості будівництва до будівельних робіт відносяться роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи (п. 5.1.3).
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 № 163 (далі — ДБН А.2.2-3-2014) будівництво: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 проектування: роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015, затвердженим наказом Мінекономрозвитку України № 1749 від 23.12.2015 (далі – ДК 021:2015) будівельні роботи (будівництво) мають свій окремий код відповідно до виду будівництва (будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), аналогічно мають окремі коди і проектні роботи (послуги) - послуги з архітектурного проектування, архітектурні, інженерні та планувальні послуги, геодезичні послуги у галузях архітектури та будівництва.
Таким чином, предмет закупівлі робіт визначається замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі ДК 021:2015, а також конкретної назви виду робіт за кожним предметом закупівлі.
Крім цього, звертаю Вашу увагу, що визначення процедури закупівлі проектних робіт, які в подальшому увійдуть до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, здійснюється на підставі вартості проектних робіт, що визначається відповідно до вихідних даних підрозділів замовника та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 з подальшим коригуванням їх вартості за експертним звітом.
Враховуючи викладене, просишу підтвердити правильність визначення процедури закупівлі :
Обєкт будівництва: Будівництво насосної-станції
1. Проектні роботи - 500 тис грн - допорогова закупівлі
2. Будівельні роботи - 10 млн грн - відкриті торги
П.С. Замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 26.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь на питання.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|
|
|
19.03.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день !
Згідно положення п.2 гл.2 розділу XI Кодексу газотранспортної системи місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця ( включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. У такому випадку унеможливлюється надання заявки на номінацію будь-яким іншим постачальником у порядку визначеному Кодексом газотранспортної системи, у строки , встановлені цим Кодексом.Таким чином у Замовника виникає ситуація за якою він виконав вимоги Закону України " Про публічні закупівлі" , але в той же час, за нормами вищевказаного спеціалізованого законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, забороняється укладання договору з іншим постачальником при умові наявності заборгованості перед діючим постачальником.Відповідно у Замовника виникає потреба здійснити додаткову закупівлю природного газу в того самого постачальника, який постачав природний газ у вищенаведений період.
Чи можливо провести додаткову закупівлю із застосуванням переговорної процедури закупівлі відповідно до умов пункту 5 частини 2 статті 35 Закону УКкраїни "Про публічні закупівлі" ?
Дякую !
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 54/2019 та листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відділ освіти Охтирської міської ради (далі - Відділ) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним питанням. Відділом оголошено закупівлю продуктів харчування за процедурою відкритих торгів. На участь у торгах подано пропозиції 5 учасників. За результатами розгляду цінової пропозиції учасника з найменшою ціною (Учасник 1) було дискваліфіковано, відповідно пропозицію відхилено через невідповідність вимогам замовника, та було акцептовано пропозицію наступного учасника (Учасник 2). Учасником 1 рішення тендерного комітету було оскаржено до Антимонопольного комітету України. При цьому Учасник 1 згодний з тим, що його пропозицію відхилено. Предметом скарги був акцепт пропозиції наступного учасника (Учасник 2), бо ну думку скаржника, пропозиція Учасника 2 також мала бути відхилена. Рішення Колегії Антимонопольного комітету України № 1023 від 06.03.2017 скаргу Учасника 1 задоволено та зобовязано тендерний комітет відхилити пропозицію Учасника 2. Тендерний комітет на підставі рішення органу оскарження дискваліфікував Учасника 2 та почав розглядати прпозиції наступних учасників. Вивченням пропозиції Учасника 3 та Учасника 4 встановлено невідповідність вимогам Замовника та їх було дискваліфіковано. Вивченням пропозиції Учасника 5 встановлено, що остання повінстю відповідає вимогам Замовника. Водночас пропозиція Учасника 5 є єдиною та торги має бути відмінено. Разом з тим електронна система автоматично не визначила статус "торги відмінено". на даний час системою визначено період прийому оскаржень. У звязку з цим, враховуючи велику необхіднсть у закупівлі продуктів харчування для навчальних закладів (нагальну потребу) чи маємо ми право акцептувати пропозицію Учасника 5, незалежно від того, що після проведення оцінки пропозицій попередніх учасників, його пропозиція залишилася єдиною? При цьому система автоматично не визначила статус відміни торгів. (так як, наприклад, коли при відкритих торгах подано лише одну пропозицію), а оцінка уже проведена. Чи можливі якість варіанти не проводити відкриті торги повторно, оскільки на це потрібен тривалий час, майже місяць, а потреба у харчуванні учнів є вже сьогодні. Заздлегідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|