Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня! Допоможіть розібратися.Провели відкриті торги на закупівлю ПММ на 400 тисяч.відбулися...вчора оплачено.....сьогодні отримали додатково субвенцію сумарно 192 тисячі на закупівлю ПММ.......питання який вид закупівлі примінити? спрощену?....чи знову відкриті торги.....і можливо,буде додаткова субвенція в листопаді або грудні,якщо ради винесуть такі рішення(програми є...суми невідомі),......як планувати закупівлю ПММ?....

Відповідь

11.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3768 / 3876

У 2019 році після проведеного тендеру був заключений договір на виконання робіт з реконструкції парку на суму 2 млн.грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням,була укладена додаткова угода на зменшення обсягів закупівлі,вартість якої становила 1 млн.грн. У 2020 році заплановано продовжити роботи,укладено додаткову угоду ще на 800 тис.грн.,зміни вчасно оприлюднені,але ДКСУ відмовляється реєструвати угоду,оскільки у цьому році не опублікований річний план на цю суму. Чи правомірні дії ДКСУ,якщо так,то яку процедуру планувати,якщо тендер був проведений у минулому році на всю суму ПКД?

Відповідь

07.04.2020

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

4222 / 4147

Відповідно до норми ст.11 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством. Питання щодо пункту 1 зазначеної статті. Покладення на працівників зі штатної чисельності функцій УО, як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Відповідно до ст.105 КЗпП "оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника" - працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. В розумінні закону, додаткова робота (виконання функцій УО), відповідає професії "Фахівець з публічних закупівель - 2419.2 за ДК 003:2010 Класифікатор професій". Тобто якщо ми покладаємо функції УО на працівника за іншою професією (бухгалтер, юрист), то слідуючи нормі КЗпП це має оформлюватись суміщенням (оскільки професії Фахівець з публічних закупівель і Бухгалтер/юрист різні за Класифікатором професій).Тобто роботодавець має ввести на підприємстві окрему посаду Фахівця з публічних закупівель і оформити суміщення професій (посад)? Або ж можемо до повноважень бухгалтера або юриста прописати повноваження Фахівця з публічних закупівель і тоді розпорядчим рішенням керівника (наказом) покласти функції УО на бухгалтера чи юриста з такими розширеними повноваженням? На скільки коректним є прописати до повноважень Бухгалтера/юриста повноваження, що відповідають іншій професії - Фахівець з публічних закупівель? За якої умови виникає факт суміщення професій(посад), у разі, якщо такі посади передбачені на підприємстві чи відповідно до ДК 003:2010 Класифікатору професій?

Відповідь

12.02.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

5016 / 4725

На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.

Відповідь