|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції (далі-Закон), яка набула чинності 19.04.2020р. у пп.37), п.1 Ст.1 Закону передбачена можливість участі у закупівлі Учасника - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи, наприклад консорціум. Розуміємо, що такий консорціум без створення юридичної особи можливий лише за іноземним законодавством.
Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи планує взяти участь у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) та уповноважений учасник (член) консорціуму має відповідну за видами робіт Ліцензію на будівельну діяльність в Україні.
Розуміємо, що Об’єднання юридичних осіб - нерезидентів без створення окремої юридичної особи – не може отримати Ліцензію на будівельну діяльність в Україні оскільки не є юридичною особою.
Питання:
Чи достатньо для участі у публічних закупівлях за предметом закупівлі Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення (45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) наявності відповідної Ліцензії на будівельну діяльність в Україні лише у уповноваженого учасника (члена) консорціуму за умови що всі ліцензовані роботи виконуватимуться таким уповноваженим учасником (членом) консорціуму? Чи навпаки, вимагається відповідна Ліцензія для усіх учасників (членів) консорціуму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим умови проведення спрощеної закупівлі визначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
У свою чергу, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.
Водночас Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Таким чином, у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі або вимог замовника під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить таке питання, чи може уповноважена особа призначатися з числа військовослужбовців, якщо так, то яким чином оформлювати доплату за виконання додаткового навантаження. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 571/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ca016de-02a8-430d-a0c5-c63b8202e85d&lang=uk-UA
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Після аукціону учасник з АНЦ - не дав обгрунтування - зрозуміло, що замовник відхиляє такого учасника на підставі абз.7 п.1 ч.1 ст.31 - якщо учасник не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону.
А якщо надав неналежне обгрунтування на підставі чого відхиляємо, якщо замовника таке обгрунтування не влаштовує? Яку саме підставу застосувати, якщо ст.31 містить вичерпний перелік для відхилення та не передбачає можливість відхилити за неналежне обгрунтування.
Проте абз.2 п.14 ст.29 Закону містить норму - Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості.
Чи може замовник встановити у ТД, що неналежне обгрунтування також дорівнює підставі, що зазначена у абз.7 п.1 ч.1 ст.31 Закону, тобто обгрунтування не надано.
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення поняття “аномально низька ціна тендерної пропозиції” (далі – аномально низька ціна) визначено в пункті частини першої статті 1 Закону.
Частиною чотирнадцятою статті 29 Закону визначено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в системі та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через систему.
Таким чином, замовник відповідно до вимог Закону може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник надав обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, однак замовник вважає таке обґрунтування неналежним, зазначивши в системі підстави такого відхилення з урахуванням наявного реалізованого в електронній системі закупівель функціоналу.
Водночас з питань технічної реалізації вимог законодавства в системі слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Зі вступом в дію Нового Закону Про Публічні закупівлі, виникає питання чи розповсюджуються рекомендаційні листи МЕРТ на Новий Закон про Публічні закупівлі ,а саме лист МЕРТ 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “щодо планування закупівель” - Щодо здійснення закупівель, які замовник об'єктивно не міг передбачити
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Велике прохання надати роз'яснення щодо порядку проведення чи не проведення наступних закупівель:
1. Чи потрібно відображати у річному плані телекомунікаційні послуги за безстроковим договором, укладеним з Укртелекомом ще у 2015 році, якщо оплати здійснюється щомісяця за рахунками фактури. Така ж ситуація з мобільним оператором (договір безстроковий укладений у 2017 році, рахунки виставляються щомісяця). Якщо потрібно відображати як закупівлю, то яким чином?
2. Чи являється закупівлею відшкодування оплати за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, теплоенергія та ін) балансоутримувачу?
3. Чи вваажається закупівлею, якщо закуповуються марки та конверти працівником підприємства, а підприємство компенсує йому витрати за авансовими звітами. Якщо так, то який повинен бути порядок проведення закупівлі та який документ повинен розміщуватись у звіті?
4. Чи є закупівлею розрахунково-касове обслуговування?
5. Чи є закупівлею судові витрати (судовий збір)?
Усі витрати, на зазначені вище послуги (на кожну окрему), не перевищують 50 тис. грн. за рік (за приблизними розрахунками).
Будемо дуже вдячні за роз'яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що дія нової редакції Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до його укладення.
Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану вноситься інформація про закупівлі, які замовник планує провести:
- вартість предмета закупівлі яких більше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та передбачають проведення процедур закупівель;
- вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю.
Поряд з цим в річному плані закупівель не зазначаються зобов’язання за договорами про закупівлю, укладеними в попередні роки та строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Щодо питань 2-5
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі якщо видатки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Разом з тим згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому з питання здійснення видатків щодо судового збору пропонуємо звернутися до Казначейства.
|