|
|
08.06.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати консультацію із наступного питання:
Під час процедури кваліфікації учасників закупівлі в період початку повномаштабної війни (з 24.02.2022) був відсутній доступ і не було можливості отримати/перевірити відомості з ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб за допомогою державного реєстру ЄДР https://usr.minjust.gov.ua у звязку з проведенням технічних робіт на вебсайті тривалий час. Яким чином у даному випадку (або в майбутньому у разі настання подібних ситуацій) замовнику перевірити відомості про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб ? Чи необхідно надати учаснику вимогу про усунення невідповідностей?
Довідково: Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. (стаття 17 ЗУ Про публічні закупівлі)
Чи можлива перевірка даних про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб замовником з інформаційних систем (зокрема, OpenDataBot, YouControl, Vkursi тощо) в режимі обмеженого доступу по АРІ з ЄДР?
Чи достатньо для кваліфікації учасників отримання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб із - статуту юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час проведення закупівлі замовником було виявлено, що подані учасниками документи не відповідають встановленій у тендерній документації вимозі підтвердження відповідності стандарту виробництва предмета закупівлі (а саме конкретному ДСТУ). Чи може замовник за власною ініціативою внести зміни до тендерної документації з метою розширення документів на підтвердження відповідності виробу (кількості ДСТУ) які регламентують виробництво предмета закупівлі з метою дотримання принципів - недискримінації учасників та рівне ставлення до них, та максимальної економії, ефективності та пропорційності (стаття 5 ЗУ "Про публічні закупівлі") ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей.
Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону.
Водночас внесення змін до тендерної документації замовником здійснюється відповідно до положень пункту 54 Особливостей, а саме: замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.
У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів.
Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні.
З огляду на викладене, внесення змін замовником до тендерної документації можливе лише на етапі подання учасниками тендерних пропозицій.
|
|
|
07.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Я, ФОП Матковська Галина Анатоліївна, повідомляю про отримання витягу з рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.10.2022р. № 63/45-р/к у справі № 63/4-01-139-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - штраф та заборона приймати участь в закупівлях.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації зазначаються, зокрема підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Згідно з пунктом 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли зокрема суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті , пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті , пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, то на цій підставі замовник відмовляє учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.
|
|
|
07.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дорого дня. Відповідно до підпункту 3 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі - Особливості), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471 ) придбання замовниками робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів якщо публічні закупівлі робіт здійснюються для будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів. Прошу надати роз'яснення, чи передбачає підпункт 3 пункту 13 Особливостей можливість закупити за договором про закупівлю без проведення відкритих торгів у разі, коли предметом закупівлі є КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ захисної споруди цивільного захисту (очікувана вартість закупівлі перевищує 1,5 млн.грн.),
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень) та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень),розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), (далі – Особливості) приймається замовником самостійно. Придбання згідно з пунктом 13 Особливостей замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
05.06.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення тендеру UA-2020-12-17-009594-c укладено договір на постачання природного газу. В процесі виконання договору ціна за одиницю товару на ринку зростала, це призвело до укладання додаткових угод, збільшенню ціни за 1м3 та зменшення запланованого об'єму. На підтвердження коливання ціни на ринку постачальник надавав довідки:
1. цінові довідки Харківської торгово-промислової палати;
2. цінові довідки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ».
В Законі України "Про публічні закупівлі" не зазначено який документ підтверджує коливання ціни на ринку, хоча сайти закупівельників надають роз'яснення, що дані довідки можуть слугувати підтверджуючим коливання документом, а органи прокуратури їх такими не признають.
Тому виникли питання:
1. Чи є вищезгадані довідки таким документом, що підтверджує коливання ціни на ринку?
2. Які документи може запросити замовник на підтвердження коливання ціни на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Звертаємо увагу, що у додатку до цього листа у відповідному випадку зазначено, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації та що перелік таких організацій не є вичерпним. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|