|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Під час проведення відкритих торгів, тендерною документацією передбачалося, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання учасниками тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі.
Під час перевірки Замовником, накладеного учасником електронного підпису на тендерну пропозицію, на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначена інформація, що тип носія особистого ключа – незахищений, тип підпису – удосконалений, сертифікат – кваліфікований.
Підкажіть, будь ласка:
1) чи відповідає накладений учасником удосконалений електронний підпис вимогам замовника щодо накладення кваліфікованого електронного підпису на тендерну пропозицію, з урахуванням вимог визначених Законом України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 року №2155-VIII та Постановою КМУ від 03.03.2020 року № 193?
2) чи можна це вважати підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника у зазаначеній ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020 і 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу 2 частини 1 Закону України "Про публічні закупівлі" річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Питання:
- коли повинен бути затверджений річний план закупівель?
- чи встановлюється дата затвердження річного плану закупівель лише Положенням про планування закупівель кожного органу влади,чи якийсь ще нормативно-правовий акт регулює це питання?
- чи прописується десь вимога щодо затвердження річного плану закупівель до початку року його дії (чи має бути затверджений у 2020 році річний план закупівель на 2021 рік)?
- чи інсує вимога щодо необхідного проміжку часу між затвердженням плану закупівель (або змін до нього) та безпосередньо початком проведення процедури закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Підкажіть, будь ласка, у випадку, якщо Антимонопоолним комітетом України було прийнято рішення, яким зобов'язано замовника внести зміни до тендерноої документації, то яким чином можливо забезпечити виконання такого рішення?
Чи є процедури моніторингу виконання рішення АМКУ?
Які санкції можуть буди для замовника в разі невиконання рішення АМКУ (штраф у розмірах, визначених статтею 164-14 КУпАП, або існують також інші санкції)?
Чи може замовник при внесенні змін до тендерної документації на виконання рішення АМКУ вносити також інші зміни (встановлювати додаткові вимоги)?
У разі, якщо внесені замовником зміни фактично не відповідають змінам, внесення яких передбачено рішенням, то яким чином оскаржувати такі дії замовника - через АМКУ або шляхом звернення до суду?
Буду вдячна за інформацію!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Брак товару та відмова повертати гроші
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо буде оприлюднено декілька декілька звітів про договір про закупівлю без використання електронної ситеми з одним предметом закупівлі їх загальна сума разом буде перевищувати 50 тис. грн. Але на кінець року вони (разом) будуть використані (оплачені) до 50 тис. грн. Чи є тут порушення Закону України "Про публічні закупівлі? Які саме? Якщо так то яка відповідальність і за що саме, якщо в результаті закупівля не перевищила поріг 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання відповідальності пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|