|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип
прозорості на всіх стадіях закупівель.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість", не розкрито суть принципу прозорості на всіх стадіях закупівель та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "прозоре здійснення закупівель" та "прозорість", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу прозорості на всіх стадіях закупівель, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип прозорості розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що підставою для зміни істотних умов договору про закупівлю є зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Проаналізувавши практику застосування можна зробити висновок, що на практиці найчастіше це вирішується наступним чином: шляхом укладання додаткової угоди Сторони зменшують кількість товару, что мав бути придбаний, через подорожчання ціни за одиницю товару (що пітдверджується відповідними документами). Таким чином, Замовникии придбають меншу кількість товару за більшою ціною, проте сума договору дійсно не змінюється.
Як бути у випадку, якщо товару за договором 1 одиниця, зменшити його кількість неможливо. Вартість товару за Договором становить, наприклад, 590 000 гривень, і збільшення ціни у такому випадку перевищить суму договору. Як діяти в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
|
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" просимо Вас надати розяснення з наступного питання.
При проведенні перевірки комунальних підприємств міста встановлено, що департаментом інфраструктури міської ради проводились закупівлі у вигляді відкритих торгів. Учасниками таких закупівель виступали комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковані департаменту інфраструктури міської ради і за результатами проведених торгів з такими підприємствами укладалися відповідні договори.
В пункті 7 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що Замовник зобовязаний відмовити учаснику, якщо "тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є повязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника".
Виникає питання, чи має право комунальне підприємство, яке безпосередньо підпорядковане департаменту інфраструктури міської ради, бути учасником відкритих торгів, які проводив департамент інфраструктури.
Просимо надати розяснення на електронну пошту: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|
|
|
20.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Потрібна Ваша консультація з такого приводу. Виділено субвенцію з державного бюджету (70% фінансування) на придбання тимчасового житла для ВПО (співфінансування місцевого бюджету - 30%). Чи потрібно в даному випадку проводити відкриті торги? Чи можливо на зазначену закупівлю не поширюється дія пп.4 п.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Якщо все ж таки потрібно проводити відкриті торги, як правильно розподілити лоти: предмет закупівлі 1 двокімнатна квартира і 5 однокімнатних (однакові за технічними характеристиками).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
У свою чергу, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно норми Закону на такі закупівлі не поширюються.
|
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно коду кваліфікації станом на 19.04.2020 р. вже укладено договорів на суму, що значно перевищує 50 т.грн. Виникла потреба у проведені закупівлі на суму 100 грн. за тим же кодом кваліфікації . Яку процедуру закупівлі необхідно застосовувати: -Звіт про укладений договір чи Спрощену процедуру закупівлі? ( підприємство монополіст).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 991/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7e12d2e6-87b1-4b8a-b13a-a39099252914&lang=uk-UA
|