Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система), процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Щодо питання 1

Згідно з абзацом восьмим пункту 1 Порядку функціонування системи користувач – учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, централізована закупівельна організація, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Поряд з цим, абзацом десятим пункту 2 Порядку функціонування системи визначено, що Уповноваженим органом у сфері закупівель з метою розгляду питань діяльності електронних майданчиків, авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків в системі утворено комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія).

При цьому одним з основних завдань Комісії є розгляд звернень, скарг та інформації від адміністратора, користувачів та операторів авторизованих/попередньо авторизованих електронних майданчиків з питань, віднесених до компетенції Комісії (підпункт 6 пункту 26 Порядку функціонування системи).

У свою чергу, відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку функціонування системи користувач несе відповідальність за свої дії, які вчиняються ним в системі, та дії осіб, які вчиняються від його імені з використанням його даних персональної ідентифікації.

Користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в системі. Оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика має право здійснювати контроль за інформацією, що розміщується користувачем, та повідомляти йому, а також комісії про факт розміщення користувачем інформації неналежного змісту.

У разі розміщення в системі інформації шкідливого та образливого характеру та інформації, що не стосується проведення закупівлі, Уповноважений орган приймає на підставі рішення комісії рішення про надання дозволу адміністратору на зняття з оприлюднення такої інформації.

Отже, у разі розміщення користувачами в системі інформації шкідливого та образливого характеру та/або інформації, що не стосується проведення закупівлі, замовник може повідомити про зазначені факти оператора авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика, адміністратора та/або Комісію.

Щодо питання 2

Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.

Так, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону.

У свою чергу, згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже питання відповідь надано у запиті 645/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9eacb765-16f1-4f02-bf48-b5d21ebd4c72&lang=uk-UA

Також повідомляємо, що договірні відносини, які виникають між  сторонами при укладенні та виконанні допорогового договору, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). Отже, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору у відповідності до статті 10 Закону не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.

При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно частини п`ятнадцятої  статті 14 Закону замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41  Закону.

Отже, Законом не передбачено  продовження строку для укладання договору про закупівлю у разі застосування спрощеної закупівлі.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06%20

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі,  керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.