|
17.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Дійсним повідомляємо, що при проведенні ДП МА «Бориспіль» (далі – Замовник) відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація.
В період, після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам учасниками торгів та оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій в період до дати проведення Аукціону (тобто даний строк становить 5 календарних днів), на ім’я Замовнику від учасників торгів надходили звернення – Вимоги.
При цьому, дані звернення, які на веб-порталі Уповноваженого органу відображаються як «Вимога про усунення порушень» класифікуються наступним чином:
1. Зверненням за роз’ясненнями стосовно тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b, UA-2016-10-13-000770-b).
2. Зверненням за роз’ясненнями учасником, пропозиція якого не була відхилена та зміст звернення стосується тендерної пропозиції іншого учасника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-21-000816-b).
3. Скарга (або звернення) з вимогою перегляду рішення Замовника (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-13-000672-b, UA-2016-10-13-000770-b).
При цьому, нормами Закону передбачено:
Частина 1 статті 23 Закону. Поняття «Вимога щодо усунення порушень» може надаватися фізичною/юридичною особою не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції та стосується тендерної документації – тобто учасник не може подавати вимогу щодо усунення порушень після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Частина друга статті 18 Закону. Скарга, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій» та подаються до органу оскарження – тобто скарга не може бути подана учасником на ім’я Замовника.
Частина третя статті 30 Закону. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель – тобто вимога щодо надання додаткової інформації не може бути надана стосовно пропозиції іншого учасника.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення:
- яким чином класифікуються звернення Учасників до Замовників з урахуванням змісту поданих звернень (вимог), якщо звернення (вимога) надіслана Замовнику на етапі після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій до дати проведення Аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, інформація щодо причин відхилення надається замовником у зазначеному випадку саме учаснику, пропозиція якого відхилена щодо причин невідповідності його пропозиції.
Водночас, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону, будь-яка фізична/юридична особа має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України.
Крім того, інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
08.02.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Тендерном комітетом відділу освіти було двічі оголошено відкриті торги по закупівлі паливно-мастильних матеріалів, ці торги були відмінені через недостатню кількість учасників по п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Зараз хочемо застосувати переговорну процедуру. Питання: чи зобов'я зані ми проводити переговорну процедуру з учасником, який подавав пропозицію у процедурі відкритих торгів і був єдиним? Чи можемо провести переговорну процедуру з будь-яким іншим учасником більш вигідним для нас? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель.
Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
Так, закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
|
|
25.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У замовника, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, виникла потреба у закупівлі Послуг з поточного ремонту будівлі та окремо Послуг з поточного ремонту флігеля цієї ж будівлі (адреса та сама). Проте, на будівлю і на флігель є окрема документація БТІ. Постає питання, чи в даному випадку флігель вважається окремим об'єктом? І тоді послуги з поточного ремонту флігеля є окремим предметом закупівлі в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
20.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено терміни оприлюднення інформації. Договір про закупівлю, відповідно до цієї статті, Замовник зобов’язаний оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу протягом двох днів з дня його укладення. Договір укладено в п’ятницю. Відповідно до припису ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Чи вправі Замовник оприлюднити інформацію про укладення договору на третій день в понеділок.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення.
Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
|
|
23.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Я, Чубенко Сергій Сергійович приймаю участь у процедурах закупівель, як фізична особа-підприємець. З 19 лютого 2016 року набрав чинності новий Закон щодо державних закупівель Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року.
Протягом дії вище вказаного Закону я приймав декілька разів участь у відкритих торгах у різних замовників.
Мене вразило той факт, що на сьогоднішній Замовники не однаково трактують норму статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі»
Тому на підставі зазначеного вище прошу надати письмове роз’яснення статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
1). Пунктом 3 ч.2 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що Замовник торгів має право вимагати від кожного учасника процедури закупівлі в підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям підтвердження досвіду виконання аналогічних Договорів, а саме: «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору». Це питання виникло тому, що у Законі прописано дане питання «аналогічний Договір» у єдиному числі.
Прошу надати роз’яснення чи має право Замовник вимагати від учасників торгів документального підтвердження досвіду виконання аналогічного Договору у кількості 2-х або більше?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA
|