|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку.
«Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1).
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»?
2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»
|
|
|
20.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дуже корисний запит 82/2019. Але надане Вами посилання 67/2019 зовсім не надає відповіді на жодне питання.
Прошу Вас надати повну відповідь по наданому питанню!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
04.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
При укладенні додаткових угод до договорів надаються консультації із посиланням на лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
В додатку до зазначеного листа міститься роз'яснення "Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю", зокрема:
"20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Ця норма застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку".
Прошу надати відповідь, чому в роз'ясненні не правильно викладена норма частини 6 статті 41 Закону, а саме: "... який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році" якщо в Законі ця норма викладена: "...що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році".
Тобто в Законі зазначено саме про "початковий договір", а роз'яснення дублює норму "старого" Закону, тобто в редакції до квітня 2020 року та відповідні роз'яснення МЕРТ 2016 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 83/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b629b6da-6419-40d4-a5b6-1ed95b788c7b&lang=uk-UA
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі.
Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
|
|
|
07.12.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
«Перелік критеріїв та методика оцінки тендерної
пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції»
тендерна документація визначає наступні критерії оцінки для визначення найбільш
економічно- вигідної пропозиції:
Ціна – 70 балів;
Натуральність продукту – 30 балів.
Підтвердження натуральності пропонуємого продукту- 30 балів ( застосовується на
виконання вимоги п. 4.7. «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» (
спільний наказ МОН України та МОЗ України № 298/227 від 17.04.2006 р.) «В дошкільних
навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні
барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти» та згідно з ЗУ
«Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» № 2639-VIII від 06.12.2018р. та
ДСТУ ISO/TS 19657.)
Учасникам, які нададуть підтвердження натуральності пропонуємого продукту:
- «Сертифікат відповідності критеріям натуральності» стосовно предмету
закупівлі;
- Атестат акредитації органу з оцінки відповідності, який видав цей сертифікат, з
підтвердженням сфери акредитації буде присуджено 30 балів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація має розроблятися, затверджуватися замовником і містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методики оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
При цьому узагальнені методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти доступні за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=8c5171b2-8513-4e55-a70c-e9059c8e6c8b&title=NakazMinekonomikiVid30-10-2020-2208-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoMetodologiiOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhOsviti-
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|