|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП ПРОЗОРРО у своїй діяльності широко вживає и застосовує на електоронному майданчику терміни "Спрощена закупівля", "Допорогова закупівля", ссилаючись на наявність цих термінів та вживаність їх у Законі України "Про публічні закупівлі"(далі Законі). В Законі про це нічого немає. Роз'яснень з цього приводу ДП ПРОЗОРРО уникає. Поясніть, будь ласка, звідки взялись ці терміни, з посиланням на статті та закони, чи підзаконні акти, чи т.і. Та чи законна така вільна термінологія і тлумачення Закону України "Про публічні закупівлі".
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення основних термінів передбачено статтею 1 Закону.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Докладно про це у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України ”Про публічні закупівлі”, затвердженої наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами), допорогові закупівлі – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" на будь-яку суму. Докладно про це на інформаційному ресурсі ДП Прозорро infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/news-mert/nakaz-10-vid-19-03-2019
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).
|
|
|
13.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.2 постанови КМУ від 20 березня 2020 р. № 225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України", що за результатами проведених закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, замовник в електронній системі закупівель оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено порушення лише неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Прошу вказати, чи накладаються органами фінансового контролю протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164-14 КУпАП, у випадку невчасного оприлюднення звіту про виконання договору, так як, є відмінності у поняттях «порушення строків» та «порушення порядку».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі, передбачених статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слід звертатися до Держаудитслужби .
Довідково зазначаємо, що питання закупівель, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
|
|
|
30.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Частина 9 ст.41 Закону визначає підстави оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю: у разі закінчення строку дії договору, або виконання договору, або його розірвання, у строк, 20 робочих днів, визначений ст. 10 Закону.
Питання:
1) Якщо зобов'язання за договором виконані, проте строк дії договору ще не закінчився, коли оприлюднювати звіт про виконання договору в такому випадку: після його виконання чи доцільно дочекатися закінчення строку дії договору в цілому?
2)зобов'язання за договором виконані повністю, проте звіт про його виконання не опубліковано, так як загальний строк дії договору ще не закінчився і спливає 31.12.20. Чи не буде вважатися порушенням строків оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю після його закінчення, а не після його виконання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 Закону у випадку закінчення строку його дії, або виконання, або розірвання.
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовником 05.04.2021 року була оголошена спрощена закупівля у відповіності до вимог статті 14 Закону. Період уточнення становить до 00.00 год. 09.04.2021 року. Учасником 08.04.2021 року об 15:34 через електронну систему закупівель було надіслано звернення щодо уточнення вимог встановлених Замовником. Відповідно до абзацу третього пункту 7 статті 14 Закону, Замовник протягом одного робочого дня з дня оприлюденння звернення зобовязаний надати роз'яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі. Тобто керуючись нормою закону , Замовнику необхідно було б надати відповідь на звернення до 15:34 год. 09.04.2021 року. Але починаючи з 00:01 год. 09 .04.2021 року у Замовника відсутня технічна можливість оприлюднити відповідь на звернення учасника через електронну систему закупівель. Прошу надати роз'яснення, як в такому випадку діяти Замовнику, якщо період уточнення закінчився та відповідь учаснику не надано. Чи має право Замовник далі проводити дану закупівлю. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до державного підприємства “ПРОЗОРРО”, як адміністратора електронної системи закупівель листом від 25.02.2021 № 3301-04/12418-08 щодо можливості замовнику надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення, якщо звернення оприлюднено в останній день періоду уточнення. Відповідь ДП "ПРОЗОРРО" від 26.02.2021 № 206/01/610/11 додається у вкладені.
|