|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень.
В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів)
Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.
Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність.
Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України.
Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі.
Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації замовника зазначено, що усі документи маюсь бути викладені на українській мові (або мати преклад). Учасник виклад прикази, на російскій мові без переклада. Замовник відхилив його по ст.31, п.2, абз. 3, не надавши можливості виправити помилки за 24 години. Це правомірно? Чи замовник повинен був попросити виправити помилки по статті 16 протягом 24 годин?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Замовник) звертається до
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як
уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель та просить надати роз’яснення з питання щодо
механізму публікації в електронній системі закупівель вимоги Замовника да учасників
торгів щодо продовження строку дії поданих ними тендерних пропозицій та наданого
забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
строк дії тендерної пропозиції це установлений замовником у тендерній документації
строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Вимога п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону щодо встановлення строку дії тендерної пропозиції
не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій передбачає, що
строк встановлений в тендерній документації буде достатнім для укладання договору у
визначений Законом термін. Водночас, враховуючи право замовника на продовження
строку розгляду тендерної пропозиції до 20 р. д., якщо для такого продовження є підстави
або можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, або
відмови переможця торгів від укладання договору термін дії тендерної пропозиції та
наданого забезпечення тендерної пропозиції, зазначений в тендерній документації, може
виявитись не достатнім в силу зазначених вище об’єктивних обставин.
Положеннями ч. 7 ст. 26 Закону замовнику надано право вимагати від учасників
процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник
процедури закупівлі має право, відхилити таку вимогу, не втрачаючи наданого ним
забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії
поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати:
- рекомендації стосовно механізму публікації Замовником вимоги щодо
продовження строку дії тендерних пропозицій, щоб вона була доступна усім учасникам та
подальшої реалізації з боку учасника можливості продовження строку дії поданої ним
тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції;
- роз’яснення, яким чином замовник може реалізувати норму ч. 7 ст. 26 Закону,
оскільки строк дії тендерних пропозицій закінчується, враховуючи той факт, що процедура
2
закупівлі на даний момент оскаржується, а відповідно до ч.17 ст.18 Закону Замовнику
забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури
закупівлі. Отже, може виникнути ситуація, що скарга ще розглядається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 2455/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
20.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Питання потенційного учасника процедури закупівлі полягає в наступному. Чи може юридична особа, створена за законодавством України, використовувати досвід виконання договорів свого засновника-нерезидента?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c48bc3b-8621-47df-b222-15a494154c6c&lang=uk-UA
При цьому дане питання міститься також у листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3812-06 та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Як підтверджувати Замовнику перевірку Учасника згідно ст.17, якщо з 07.08-16.08 доступ до ресурсів мінюсту буде відключено у звязку з зміною ПЗ, а у Замовника як раз буде проходить розгляд цінових пропозицій.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства та у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.
|