Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
30.06.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1869 / 1764
Наш заклад знаходиться в населеному пункті де можливі бойові дії (Херсонська обл.). Плануються проводитися роботи з капітального ремонту укриття яке знаходиться в приміщенні ліцею на суму 6,6 млн. грн. Питання: закупівлю треба проводити чере відкриті торги (відкриті торги з особливостями) чи користуватися пп 3 та 4 п 13 Постанови КМУ 1178, де йдеться мова про укладання договору з використанням "закупівлі без використання елетронної системи" (пряма угода)? Чи є обмеження в сумі? Якщо можна укласти пряму угоду то закупівлю на виготовлення проєктно-кошторисної документації на суму 98 тис.грн. також пряма угода чи спрощена? Заздалегідь дякую!
Відповідь
26.06.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1667 / 1698
Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.
Відповідь
26.06.2023 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1689 / 1701
Добрий день, органом місцевого самоврядування в системі ДЗО було проведено процедуру спрощеної закупівлі за ДК 021:2015:72260000-5: Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням. Заключено договір та придбано програмне забезпечення “Послуги у сфері інформатизації (впровадження Міської цифрової системи (МЦС)” у постачальника ТОВ "А". Договором обслуговування програмного забезпечення передбачено оплату: ціна за одиницю 25UAH з ПДВ. В процесі діяльності Департаменту була зареєстровано 3840 послуг та проведено в системі ДЗО процедуру закупівлі послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення без використання електронної системи на суму 96 000 грн. Тобто, фактично спочатку відбулося постачання послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення, а після отримання послуг Департаментом здійснилася оплата із використанням електронної системи закупівель. Запитання. Який тип процедури закупівлі може використати Департамент при наступній ситуації: 1. постачання послуг (реєстрація в програмному забезпеченні) відбувається постійно. Тобто подія надання послуг є такою, що вже відбулася, оскільки послуги вже надано. 2. вартість отриманих послуг суттєво перевищує встановлені межі застосування договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, згідно п.13 Постанови КМУ №1178. Постачальник в процесі реєстрації права інтелектуальної власності, тому, не підпадає під норми, визначені абз. 5, пп.5, п.13 Постанови КМУ №1178. Разом з тим, постачальник послуг трактує своє право інтелектуальної власності як таке, що зареєстроване відповідно до статті 6 Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Комп’ютерні програми відносяться до об’єктів авторського права. Відповідно статті 9 Закону авторське право виникає внаслідок факту його створення, твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми, включаючи електронну (цифрову). Для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Відповідно до статті 12 Закону суб’єкт авторського права має права використовувати твір будь-яким способом, а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими способами. Відповідно до статті 53 Закону підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав. До дій, що створюють загрозу порушенню особистих немайнових та майнових авторських прав, зокрема, відносяться налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права, а також надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права у будь-якій формі. ТОВ є безпосереднім розробником комп’ютерної програми (відповідного застосунку, усіх його програмних модулів та компонентів), та відповідні авторські права не відчужувались на користь будь-яких комерційних структур.
Відповідь
15.06.2023 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1539 / 1546
Доброго дня! Прохання надати роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів. Відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості) пункту 15 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII статті 1 пункту 22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до Наказу № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» пункту 13 «крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:… коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу». Відповідно до Наказу Мінекономіки № 4139 від 24.05.2023 р. скасовано національний класифікатор НК 024:2019 “Класифікатор медичних виробів”, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159 та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 Класифікатор медичних виробів”, який набирає чинності 15.06.2023 року. Відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність - 1 700 грн або 3 400 грн. Враховуючи вищевикладене, прохання надати відповіді на наступні питання. 1. Чи будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 2. Коли будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року? 3. Чи буде надано офіційний лист-роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів? 4. Як вірно після 15.06.2023 року визначати предмет закупівлі медичних виробів? Надати приклад.
Відповідь
12.06.2023 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1830 / 1792
В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. Ми пишемо запит ВЧЕТВЕРТИЙ РАЗ, тому: а) ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не переходив зі спрощеної систуми на загальну, і з загальної на спрощену систему оподаткування, тому відповіді 209/2023, 858/2022, 273/2022. б) узагальнена відповідь в запиті 3304-04/69987-06 нам не підходить нам потрібна чітка відповідь підпадає дана ситуація чи не підпадає. Позиція податкової ми повинні нарахувати ПДВ, позиція контрагента - ні! 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2