|
|
01.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з вимогами частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Перелік інформації та документів, які має містити тендерна документація визначений статтею 22 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 22 Закону крім технічних вимог та вимог щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям тендерна документація також може містити інші вимоги щодо інформації та документів, які необхідно подати учаснику для участі у відповідній процедурі закупівлі, таких як: забезпечення тендерних пропозицій, довідки від учасників щодо відсутності підстав для відмови у участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону, інші документи та довідки, які не віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Таким чином, просимо надати проінформувати з наступних питань:
1) Чи повинен Замовник, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, розглядати тендерні пропозиції учасників виключно на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям;
2) Чи повинен Замовник, відповідно до статті 28 Закону, після автоматичної оцінки тендерних пропозицій розглянути тендерні пропозиції учасників на відповідність іншим вимогам тендерної документації, а саме вимогам, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв), починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною;
3) Чи має право учасник процедури відкриті торги, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір подати скаргу до органу оскарження на дії чи бездіяльність Замовника торгів, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, у випадку невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця саме іншим вимогам тендерної документації, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|
|
|
29.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство ТОВ "НВО "ТРАНСАВТОМАТИКА" планує взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2017-08-11-001735-b, на закупівлю: код ДК 021-2015 – 31510000-4 (лампи світлофорні). Замовник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця».
На даний час на теренах України, вказаний тип продукції (Електричні лампи розжарення типу ЖС для залізничних світлофорів) не виготовляється. Єдиним виробником заявленої продукції в Україні був «Краматорський електроламповий завод», діяльність на якому зупинено. Наше підприємство є партнером і представником Державного унітарного підприємства Республіки Мордовія «ЛИСМА», Російська федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, яке є єдиним в світі виробником заявленої у закупівлі продукції, технічні та якісні характеристики якої відповідають тендерній документації Замовника.
У тендерній документації Замовника (додаток 3, пункт 7) присутня вимога: У разі пропозиції товарів походження Російської Федерації надати підтвердження Міністерства економічного розвитку торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р.
У той же час згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» - код ламп типу ЖС (8539299800) згідно УКТЗЕД не підпадає під перелік заборонених до ввозу товарів, що походять з Російської Федерації.
Просимо надати роз’яснення про правомірність вимоги Замовника закупівлі, що до надання відповідного підтвердження, та якщо воно правомірне роз’яснити процедуру отримання такого підтвердження.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Законом України “Про санкції” (далі – Закон про санкції) визначено порядок реалізації суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави шляхом застосовування санкцій (як певних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів).
Згідно із положеннями Закону про санкції персональні санкції - це санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а секторальні санкції - це санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р “Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів” відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції було схвалено Урядові пропозиції щодо застосування низки персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації.
Зазначені Урядові пропозиції відповідно до встановленого порядку були направлені на розгляд Ради національної безпеки та оборони України, водночас не були нею затверджені.
Таким чином, Мінекономрозвитку не здійснює підтвердження неможливості заміщення предметів закупівлі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р.
В той же час, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, тимчасової окупації частини території, численних людських жертв, реальних та потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці і суверенітету України, відповідно до статті 5 Закону про санкції, 28.04.2017 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке введено в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (далі - Рішення), та відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до низки фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 - 2 до зазначеного Рішення, в тому числі заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом про санкції.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 та від 07.06.2017 № 3304-06/18970-06 “Щодо застосування санкцій”.
|
|
|
28.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерним комітетом заплановано закупівлю маммографічної системи, чи буде порушенням з боку тендерного комітету ДО ОГОЛОШЕННЯ процедури зробити запити на фірми, які займаються продажем маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання цього Закону.
З огляду на це, замовник може попередньо здійснювати необхідні дії для вивчення ринку, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі тощо для проведення у подальшому закупівель за процедурами, встановленими Законом, керуючись вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Так, технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
|
16.08.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської є Замовником по процедурі закупівлі відкритих торгів на закупівлю товару «Нафта та дистиляти код згідно ДК 021 2015:09130000-9» (Бензин А-92, Бензин А-95 та дизельне паливо; № оголошення про проведення закупівлі UA-2017-06-07-000691-c).
03 серпня 2017 року електронною системою автоматично була заблокована закупівля UA-2017-06-07-000691-c в зв’язку із поданням скарги Учасником.
Вважаємо, що такі дії з боку електронної системи закупівель суперечать пунктам 3, 7 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Оскільки відповідно до пункту 3 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі»: «Орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обгрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги».
Відповідно до пункту 7 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі»:» У разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі…».
Станом на дату блокування електронною системою зазначеної закупівлі рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця її розгляду в електронній системі, органом оскарження розміщено не було.
На підставі зазначеного, керуючись статтею 8 ЗУ «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо правомірності призупинення електронною системою оприлюднення Договору про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Частиною другою статті 18 Закону визначено, що скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 18 Закону у будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.
Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 Закону (частина перша статті 37 Закону).
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|