|
|
10.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 31 ЗУ Про публічні закупівлі, Замовником 10.05.2017 прийнято рішення щодо відміни торгів по предмету закупівлі Код ДК 021:2015 30197630-1 Папір для друку – папір офісний для друку, Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-17-002013-b. При цьому, Замовник має право відмінити торги на будь-якій стадії торгів.
Але, як зазначено в телефонному режимі консультантами зазначеного майданчику, zakupki.prom.ua не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Разом з тим, на екрані зявляються написи" "Для відміни торгів, необхідно сформулювати протокол розгляду учасників на прекваліфікацію і дочекатися завершення періоду оскарженняь" та "Закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень" (примітка - 5 днів!).
Це ПРОТИРІЧИТЬ Закону України "Про публічні закупівлі" та є його грубим порушенням, а саме - ч.3 ст. 31 Закону,яка проголошує, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одго дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель.
Ми вимагали від майданчика Закупки,пром,юа невідкладно опублікувати протокол відміни торгів та надіслати його учасникам в установлений ЗАКОНОМ строк. Але в телефонному режимі консультанти майданчика заявили, що у них є регламент і вони діють по ньому. Посилання Замовника на Закон ніякої дії не мали.
З повагою,
Секретар тендерного комітету ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, завідувач юридичного сектору О.М.Савчук
моб.0503020625 роб 0567450720,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
03.05.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовника ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" в системі прозоро 14.04.17 надав оголошення на закупівлю UA-2017-04-14-000773-b «Послуги щодо добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)». Форма проведення процедури закупівлі – допорогова закупівля з бюджетом 1,8 млн грн. без ПДВ.
Учасник закупівлі в період уточнень звернув увагу Замовника на порушення вартісних меж проведення допорогової закупівлі, оскільки очікувана вартість оголошеної допорогової закупівлі становить 1,8 млн. грн., що суперечить п. 1.2. Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" 13 квітня 2016 року N 35 в частині, що допорогова закупівля – це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону.
Замовник надав відповідь, що ДК «Укрспецекспорт» не є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Учасник надав обґрунтовану вимогу Замовнику щодо правочинності проведення допорогової закупівлі на 1,8 млн грн, яку останній відхилив, та надав свої тлумачення в Протоколі №76 від 26.04.2017р опираючись на листи роз’яснення Мінекономрозвитку від 12.05.2016р №3302-06/13747-07, та від 29.04.2016р №3302-06/12875-06.
Проте вважаємо, що ДП "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" не вірно розтлумачив роз’яснення Мінекономрозвитку, на які посилався, та відповідно, безпідставно не відносить себе до Замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон).
Із урахуванням викладеного до запиту листа(додається) та Листа Мінекономрозвитку від 31.03.2017 р. N 3302-06/10639-06, який не містить відповідей на порушені у нашому листі питання, просимо надати роз’яснення щодо наступного:
1.Яким чином юридична особа повинна приймати рішення щодо своєї приналежності до Замовників згідно Закону «Про публічні закупівлі» в межах конкретної процедури Закупівлі та чи повинна така особа надавати законодавче обґрунтування такого рішення на запити третіх осіб, зокрема учасників процедури?
2.Чи зобов’язані в обов’язковому порядку юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, при наявності у них одночасно хоча б однієї з ознак, визначених у абзацах 6 та 7 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону, визнавати себе Замовниками у розумінні абзацу 5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону?
3.Якщо особа, що має всі законодавчо визначені ознаки Замовника у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», проводить допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж вищезгаданого Закону, які наслідки можуть бути застосовані до результатів такої закупівлі та який орган уповноважений здійснювати заходи впливу на таку особу?
4.Яка відповідальність може бути застосована до особи, що безпідставно не визнала себе Замовником у межах Закону України «Про публічні закупівлі» та провела сумнівні допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-2
Повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.
Щодо питань 3-4
У свою чергу, питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Таким чином, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах (статуті) суб’єкта господарювання повинні бути зокрема зазначені відомості про його органи управління і контролю, їх компетенцію.
Поряд з цим, згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, виходячи зі змісту статті 65 Господарського кодексу України, посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, а також інші особи, визначені статутом підприємства.
Крім того, до юридичних осіб можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру у разі наявності підстав, визначених статтею 96-3 Кримінального кодексу України.
При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Крім того, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Таким чином, суб'єкт господарювання, який вважає, що його права і законні інтереси було порушено, може звернутись до органів, уповноважених на здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель, органу, що здійснює функції управління та контролю за діяльністю юридичної особи, правоохоронних органів, суду.
|
|
|
28.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро.
На початку 2017 року було проведено закупівлю послуг на суму, що не перевищує межі, встановлені ч. 4 ст. 10 Закону. На даний момент виникла потреба у проведенні закупівлі аналогічних послуг за тим же кодом класифікатора на суму, що також не перевищує межі, встановлені ч. 4 ст. 10 Закону. Але за умови проведення додаткової закупівлі аналогічних послуг загальна вартість предмета закупівлі у 2017 році перевищить межі, встановлені ч. 4 ст. 10 Закону.
Чи потрібно в такому випадку оголошення про проведення процедури додаткової закупівлі додатково оприлюднювати англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 234/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA.
|
|
|
28.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПОВТОРНО
Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро.
Річним планом передбачено закупівлю послуг з організації різних культурних заходів протягом 2017 року за кодом 7995000-8 (Послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів) на загальну суму близько 10 млн. грн.
Чи потрібно оголошення про проведення процедури закупівлі додатково оприлюднювати англійською мовою, якщо сума закупівлі послуг з організації окремого культурного заходу не перевищує межі, встановлені ч.4 ст. 10 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 234/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA.
|
|
|
25.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
14.11.2016 за результатом проведених відкритих торгів був укладений договір підряду, строк виконання робіт-25.12.2018.з 01.01.2017 Замовник (Рівненський окружний адміністративний суд) втратив статус розпорядника бюджетних коштів. Повноваження розпорядника коштів передано іншій юридичній особі (територіальному управлінню Державної судової адміністрації України) без правонаступництва прав та обов'язків. Чи правомірною є передача зобов'язань Замовника по договору, в частині виконання грошових зобов'язань, новому розпоряднику коштів? Чи потрібно розривати укладений договір та проводити нові торги новим розпорядником коштів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|