|
08.12.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Просимо надати роз'яснення щодо повторного оголошення відкритих торгів. Ситуація полягає у наступному:
Оголошені відкриті торги у листопаді не відбулись з підстави відсутності учасників. Виникає необхідність повторно розпочати процедуру.
Замовник вносить зміни у річний план, де уже орієнтовний початок змінено на грудень. І знову протоколом перезатверджує документацію.
Але, тут виникли питання у інших замовників. Оскільки, вони при повторному оголошенні торгів не змінювали річний план ( щодо орієнтованого початку), а також завантажували документацію із датою затвердження минулих торгів. Просимо роз'яснити який шлях є правильний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Крім того, у відповіді на запит 751/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA міститься інформація щодо реалізації в електронній системі закупівель внесення змін в річний план закупівель (додаток до річного плану).
|
|
06.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! КП "Бар-благоустрій" просить надати роз’яснення з приводу ситуації що склалася на підприємстві.
Нашим підприємством проведений тендер на виконання будівельних робіт і укладено договір з підрядником, на етапі отримання дозволу на виконання будівельних робіт було виявлено порушення в ПКД та підприємству було відмовлено в отриманні дозволу на початок будівельних робіт , в зв’язку з чим необхідно провести зміну назви робіт,складу робіт та можливо обсягу робіт. Чи можливо внести зміни до договору додатковою угодою? чи необхідно розривати діючий договір та оголошувати новий тендер на виконання будівельних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1145/2017 від 24.11.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b203a75-3427-4563-9e5c-fe6332a1551e&lang=uk-UA
|
|
05.12.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відділом освіти Костопільської РДА через електронну систему закупівель був укладений договір на закупівлю бензину № 68 на суму 161 820,00 грн. (допорогові), у зв'язку із відшкодуванням сільською радою вартості використаних паливно – мастильних матеріалів, додатковою угодою були внесені зміни до договору № 68, а саме загальна вартість товару, що продається була збільшена - 164715,00. Вказані відшкодування враховуються в річну суму закупівель, тобто від 200 тис. (поріг)потрібно віднімати 161 820 чи 164 715 тис.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 168/2016 та 1140/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9076f692-21ec-4e49-9fb3-dcb7a4209c38&lang=uk-UA.
При цьому інформуємо, що, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель.
|
|
01.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
ДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин:
1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару;
2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються.
Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами.
Питання.
1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, органи, наведені в частині третій статті 7 Закону, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Так, зокрема Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
Просимо надати більш детальне роз'яснення щодо того як саме Закон вимагає вносити зміни до тендерної документації, а саме що саме повинно бути розміщено замовником в системі електронних торгів. А також, чи вважається перекреслена тендерна документація, як це відбувається в системі електронних закупівель, такою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 23 в частині початкової редакції тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1040/2017 від 27.10.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff5821b0-355a-41d3-98e0-b4ef6f813440&lang=uk-UA
|