|
|
21.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для полегшення роботи тендерного комітету Наказом голови Апеляційного суду Київської області від 21.08.2018р № 57-од головного спеціаліста (з ведення правової, договірної та претензійної роботи) відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення Шамаріну Олену Сергіївну було призначено водвідповідальною особою за здійснення допорогових закупівель Апеляційного суду Київської області.
Прошу надати роз'яснення, які повноваження я маю право виконувати, окрім розміщення та відсліковування допорогових закупівель в системі prozorro?
Чи маю право одноособово здійснювати допорогові закупівлі, готувати всю документацію, розглядати пропозиції учасників і підписувати рішення?
Наголошую, що мене призначено не Уповноваженою особою, а саме ВІДПОВІДАЛЬНОЮ ОСОБОЮ ЗА ЗДІЙСНЕННЯ ДОПОРОГОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Водночас з питання оформлення рішень осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, надано відповідь у запиті 345/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=534e7b6e-19f5-475d-9c0b-82291a20b3f7&lang=uk-UA
|
|
|
19.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Річний план на 300 тисяч (тепло) затверджений в грудні 2019 (на 2020). В січні 2020 р. затверджено додаток до річного плану на 2020 р. (суми до 200 тис.) Як діяти з 19.04.2020. Чи потрібно перезатверджувати річний план і додаток до нього все разом як один річний план?
2. У лютому і березні було закуплено книг (один предмет заеупівлі) на 50 тис. грн. Зроблено звіти про укладені договори. На вересень по цьому ж коду заплановано ще 10 тис грн. Яким чином проводити цю закупівлю? Як спрощену? Адже за 2020 рік получається 60 тис. Якщо не спрощена - тоді як?
3. Які суми закупівель підпадають під звіт про виконання договору згідно Закону від 19.04.2020
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
22.06.2018
|
Запитання
Тема:
Конкурентний діалог
|
Розширений перегляд
|
|
|
Викликає подив, той факт, що під соусом "недіскрімінації учасників" в закупівлях за бюджетні кошти беруть участь постачальники - неплатники ПДВ. Насправді, це й є цілковита діскрімінація платників ПДВ. Адже суму ПДВ платник ПДВ повертає до бюджету, а неплатник - ні, що надає необгрунтовані конкурентні переваги неплатникам ПДВ. Зазвичай це ФОПи - спрощенци. Часто-густо товар, що вони пропонують має сумнівне походження та є відвертою підробкою. Таким чином, спрощена система оподаткування, в цьому випадку, сприяє обігу тіньових товарів та коштів.
Яскравим прикладом є закупівля UA-2018-06-14-000098-b.
Пропозиція:
1 варіант. Вартость закупівлі має бути без ПДВ. Тобто замовник має враховувати, що кінцева сума закупівлі збільшиться на суму ПДВ.
2 варіант (на мій погляд кращий) - не допускати до участі в закупівлях за бюджетні кошти (саме за бюджетні) неплатників ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2017 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту.
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В прикінцевих положеннях Закону України «Про публічні закупівлі» №114-IX від 19.09.2019 (надалі – Новий Закон) вказано, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, Замовник має право завершити розпочаті до 19 квітня процедури закупівель за положеннями того Закону, який діяв на момент оголошення закупівлі. Процедурами закупівлі у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» 922-VIII зі змінами є:
• відкриті торги,
• конкурентний діалог,
• переговорна процедура закупівлі.
При цьому, згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 старої редакції Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини (далі – допорогові закупівлі), Замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
При цьому в Прикінцевих положеннях Нового Закону не відображено право Замовника завершувати публічні закупівлі (надалі - допорогові закупівлі) в порядку, що діяв до введення в дію Нового Закону.
Таким чином слідує, що законодавець не відобразив (не врегулював) процедуру (порядок) завершення допорогових закупівель, а саме:
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн.
- закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких перевищує 50 тис. грн., за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 200 тис. грн., а робіт - 1,5 млн. грн.
Згідно до підпункту 95 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель.
При цьому, слід відмітити, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи та ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58 Конституції України).
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз’яснення щодо завершення допорогових закупівель, якщо такі закупівлі оголошено до 19 квітня 2020 року, укладання договору припадає на період після 19 квітня 2020 року, та не порушуючи при цьому вимоги норм ч. 10 ст. 3 Нового Закону.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
|
|
|
05.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Між Замовником та Підрядником у серпні 2016 р. за результатом проведених торгів з закупівлі робіт з будівництва було укладено договір підряду. За умовами даного договору проміжні платежі здійснюються у межах не більше 95 відсотків загальної вартості будівництва. Остаточні розрахунки здійснюються в двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та при наявності документів, які регламентують прийняття закінчених об’єктів в експлуатацію, згідно з чинним законодавством. Однак, у зв’язку з істотним підвищеним заробітної плати, інфляцією, зміною багатьох норм і стандартів в галузі будівництва, виникненням додаткових робіт, Підрядник виконав не весь обсяг робіт, передбачений договором, але вичерпав всю суму договору. Проектно-кошторисна документація наразі знаходиться на коригуванні і після отримання позитивного експертного звіту виникне необхідність в проведенні нового тендеру, за результатами якого переможцем може стати інший учасник. В разі розірвання договору підряду, Підрядник не отримає свої 5% (акти виконаних робіт на дані 5% зареєстровані в Державній казначейській службі України) оскільки об’єкт не введений в експлуатацію. Чи буде правомірним з боку Замовника розпочати торги з того самого предмету закупівлі не розірвавши попередній договір підряду.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
|