Міністерство економіки України

Меню

Огляд торговельної політики Народної Республіки Бангладеш

Пятий Огляд торговельної політики Бангладеш було проведено 3 та 5 квітня 2019 року під час засідання Органу СОТ з огляду торговельної політики у м. Женева (Швейцарська Конфедерація).

Під час цього заходу члени СОТ мали можливість поглибити своє розуміння основних тенденцій розвитку та викликів, які постають перед Бангладеш, у процесі реалізації економічної, торговельної та інвестиційної політики.

Бангладеш було завчасно отримано понад 150 письмових запитань, а участь у засіданні брали представники 30 делегацій, які вітали ініціативи Бангладеш, запроваджені з часу попереднього Огляду у 2012 році і спрямовані на подальшу інтеграцію у багатосторонню торговельну систему.

Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Бангладеш та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/385 і WT/TPR/S/385), а також запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, та відповіді на них від Бангладеш.

Учасники засідання відзначали стабільність економіки Бангладеш, досягнуту в результаті реалізації раціональної макроекономічної політики. Стійке зростання ВВП у період між оглядами дозволило знизити рівень бідності та покращити значення інших соціальних показників, а також перевищити критерії, встановлені Світовим банком для країн з низьким рівнем доходів, і очікувати на зміну існуючого статусу Бангладеш як найменш розвиненої країни до 2024 року.

Члени СОТ висловлювали підтримку політиці, спрямованій на забезпечення подальшого розвитку економіки, промисловості та експорту, включаючи прийняття відповідних планів та програм (Vision 2021 and 2041, the National Industrial Policy 2016, the Export Policy 2018-21), а також заходи з дерегуляції, удосконалення податкової системи та бізнес-клімату, спрощення торгівлі. Водночас у виступах багатьох учасників наголошувалося на необхідності продовження реалізації запроваджених реформ, які б забезпечили диверсифікацію економіки та підвищили б конкурентоспроможність промисловості, зважаючи на виклики, які можуть постати перед Бангладеш у зв’язку з очікуваним виходом із категорії найменш розвиненої країни.

Високо оцінювалася активна участь Бангладеш у багатосторонній торговельній системі, а також важлива роль цього члена в СОТ як провідного координатора найменш розвинених країн. Відзначалося також збільшення рівня зобов’язань Бангладеш в СОТ, у тому числі з огляду на ратифікацію Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Деякі учасники закликали Бангладеш розглянути можливість приєднання до Угоди СОТ про державні закупівлі у якості спостерігача, а також брати більш активну участь у реалізації спільних ініціатив СОТ щодо електронної комерції, спрощення інвестування для забезпечення розвитку, сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі тощо. Зазначалося і про необхідність спрямування зусиль на покращення стану подання Бангладеш нотифікацій до СОТ з метою забезпечення більшої прозорості регуляторного середовища цієї країни.

Вітаючи досягнення Бангладеш у сфері спрощення умов торгівлі, члени СОТ відмічали впровадження системи уповноважених економічних операторів, а також реалізацію заходів, спрямованих на полегшення митних процедур та формальностей, у тому числі плани створення національного “єдиного вікна” для міжнародної торгівлі до кінця 2021 року. Водночас деякі учасники висловлювали занепокоєння щодо існування значного розриву між середньоарифметичними рівнями “зв’язаних” тарифних ставок та застосованих MFN ставок ввізних мит і закликали Бангладеш до забезпечення більшої передбачуваності торговельного режиму для імпортерів, а також до вжиття заходів у напрямі тарифної лібералізації.

Інші питання, які порушували члени СОТ, стосувалися політики Бангладеш у сфері забезпечення безпеки праці, процесу приватизації, спеціальних економічних зон, енергетики, розвитку транспортної інфраструктури, сектору інформаційних та комунікаційних технологій, а також фармацевтичного та банківського секторів, державної підтримки текстильної промисловості, лібералізації торгівлі послугами тощо.

Слід зазначити, що в Експортній стратегії України (“дорожній карті” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 - 2021 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1017-р, Бангладеш віднесено до ринків у фокусі, на яких українські виробники мають значний потенціал для експорту продукції.

У цьому зв’язку від України також було підготовлено письмові запитання до Бангладеш, які були окреслені у виступі представника української сторони під час засідання.

Довідково: Україною порушувалися питання щодо можливих змін торговельної політики Бангладеш у зв’язку з очікуваним виходом із категорії країн з низькими доходами; заходів, спрямованих на покращення бізнес-клімату та сприяння експорту; електронної комерції та внутрішнього регулювання; митного оцінювання; вимог ввезення сільськогосподарської продукції; оподаткування; програм державної підтримки сільського господарства та направлення відповідних нотифікацій до СОТ; промислової політики; нового митного законодавства; особливостей функціонування банківського сектору тощо.

Закриваючи засідання, Глава Органу СОТ з огляду торговельної політики висловив сподівання, що Бангладеш врахує надані коментарі та пропозиції для подальшого удосконалення свого торговельного режиму.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/2Vxh4ih, де також є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали щодо торговельної політики Бангладеш.

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json